Обструктивна уропатія та рефлюкс-уропатія, вторинний пієлонефрит, сечокам’яна хвороба, інші хвороби нирки і сечоводу, зморщена, мала нирка, набута кіста нирки, цистит, хвороби сечового міхура, невенеричний уретрит, стриктура уретри, інші хвороби уретри та сечовивідної системи
Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?
Проаналізувати свій діагнозОфіційний текст статті
Включено: обструктивна уропатія та рефлюкс-уропатія (гідронефроз, піонефроз), вторинний пієлонефрит, сечокам’яна хвороба, інші хвороби нирки і сечоводу, зморщена, мала нирка, набута кіста нирки, цистит, хвороби сечового міхура, невенеричний уретрит, стриктура уретри, інші хвороби уретри та сечовивідної системи N20-N39
Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.
Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1
Градація: пункт → категорія
Офіційне пояснення до статті
Стаття 67:
1) до пункту «а» належать:
захворювання, що супроводжуються значно вираженими порушеннями видільної функції нирок або ХНН 2-4 ступеня;
сечокам’яна хвороба з ураженням обох нирок при незадовільних результатах лікування, які не піддаються оперативному лікуванню;
двобічний нефроптоз III стадії зі значними порушеннями функцій;
тазова дистопія нирок зі значними порушеннями функцій;
відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, за наявності будь-якого ступеня порушень функцій другої нирки;
стан після резекції або пластики сечового міхура;
склероз шийки сечового міхура, що супроводжується міхурово-сечовідним рефлюксом, гідронефрозом та вторинним хронічним пієлонефритом;
рецидив стриктури уретри після оперативного лікування чи бужування, що потребує повторного оперативного лікування, або систематичного бужування.
2) до пункту «б» належать:
cечокам’яна хвороба з частими (2 та більше разів на рік) нападами ниркової коліки, самостійним відходженням камінців та значним чи помірним порушенням функцій нирок;
нефункціонуюча нирка або відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, без порушень функцій другої нирки;
двобічний нефроптоз II стадії з стійким больовим синдромом, вторинним двобічним пієлонефритом з частими загостреннями (2 та більше разів на рік, що потребують стаціонарного лікування), або вазоренальною гіпертензією;
однобічний нефроптоз III стадії;
тазова дистопія нирок з помірними порушеннями функцій;
склероз шийки сечового міхура при вторинних однобічних змінах сечовидільної системи (односторонній гідроуретер, гідронефроз, вторинний пієлонефрит тощо);
стриктура уретри, яка вимагає бужування не більше 2 разів на рік при задовільних результатах лікування.
3) до пункту «в» належать:
поодинокі камінці (до 0,5 см у діаметрі) нирок, сечоводів з рідкими (менше 2 разів на рік) нападами ниркової коліки без ХНН;
двобічний чи однобічний нефроптоз II стадії з незначними клінічними проявами та незначними порушеннями функцій нирок без ХНН;
хронічні захворювання сечовидільної системи (цистит, уретрит) з частими (2 та більше разів на рік) загостреннями, що потребують стаціонарного лікування;
тазова дистопія нирок з незначними порушеннями функцій;
наслідки (протягом не менше 1 року) після інструментального видалення або самостійного відходження поодинокого камінця із сечовивідних шляхів без повторного утворення камінців;
дрібні (до 0,5 см) поодинокі камінці нирок, сечоводів без порушення функції;
однобічний або двосторонній нефроптоз I чи II стадії без порушення видільної функції нирки.
Стадія нефроптозу визначається за рентгенограмами, виконаними у вертикальному положенні обстежуваного: I стадія - опущення нижнього полюса нирки на 2 хребці, II стадія - на 3 хребці, III стадія - більше ніж на 3 хребці.
Незалежний коментар та роз’яснення
Стаття охоплює велику групу хвороб нирок, сечоводів, сечового міхура та уретри: обструктивну і рефлюкс-уропатію, гідронефроз, піонефроз, вторинний пієлонефрит, сечокам’яну хворобу, зморщену або малу нирку, набуті кісти нирки, цистит, невенеричний уретрит, стриктуру уретри та інші хвороби сечовивідної системи.
Такі стани можуть проявлятися болем у попереку або внизу живота, нападами ниркової коліки, домішками крові в сечі, частим або болісним сечовипусканням, підвищенням температури при інфекційних загостреннях, повторними запаленнями сечових шляхів, порушенням відтоку сечі. При ураженні нирок важливими є не лише симптоми, а й те, чи збережена їхня видільна функція.
Легші варіанти за цією статтею — це поодинокі дрібні камінці, нефроптоз без порушення видільної функції або з незначними проявами, хронічний цистит чи уретрит навіть із частими загостреннями, якщо вони не відповідають критеріям тяжчих пунктів. Тяжкі варіанти пов’язані зі значним порушенням функції нирок, хронічною нирковою недостатністю 2–4 ступеня, двобічним ураженням, незадовільними результатами лікування, гідронефрозом, рефлюксом, вторинним хронічним пієлонефритом або рецидивними стриктурами уретри, що потребують повторного втручання.
Що впливає на категорію
- Ключовий чинник для всіх станів цієї статті — ступінь порушення функцій: значні порушення ведуть до категорії «Непридатний до військової служби», помірні — до категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення», незначні порушення або об’єктивні дані без порушення функцій — до категорії «Придатний до військової служби».
- До категорії «Непридатний до військової служби» належать захворювання зі значно вираженим порушенням видільної функції нирок або хронічною нирковою недостатністю 2–4 ступеня.
- Сечокам’яна хвороба оцінюється за кількістю і розміром камінців, ураженням однієї чи обох нирок, частотою нападів ниркової коліки, самостійним відходженням камінців, наявністю чи відсутністю хронічної ниркової недостатності, порушенням функцій нирок та результатами лікування.
- Сечокам’яна хвороба з ураженням обох нирок при незадовільних результатах лікування, яка не піддається оперативному лікуванню, належить до категорії «Непридатний до військової служби».
- Сечокам’яна хвороба з частими нападами ниркової коліки — 2 і більше разів на рік, самостійним відходженням камінців та значним чи помірним порушенням функцій нирок — належить до категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- Поодинокі камінці до 0,5 см у нирках або сечоводах з рідкими нападами ниркової коліки — менше 2 разів на рік — без хронічної ниркової недостатності, а також дрібні поодинокі камінці до 0,5 см без порушення функції, належать до категорії «Придатний до військової служби».
- Наслідки протягом не менше 1 року після інструментального видалення або самостійного відходження поодинокого камінця із сечовивідних шляхів без повторного утворення камінців належать до категорії «Придатний до військової служби».
- Нефроптоз оцінюється за стороною ураження, стадією, больовим синдромом, наявністю вторинного пієлонефриту, частотою загострень, вазоренальною гіпертензією та порушенням видільної функції нирок.
- Двобічний нефроптоз III стадії зі значними порушеннями функцій належить до категорії «Непридатний до військової служби».
- Двобічний нефроптоз II стадії зі стійким больовим синдромом, вторинним двобічним пієлонефритом з частими загостреннями — 2 і більше разів на рік, що потребують стаціонарного лікування, — або вазоренальною гіпертензією, а також однобічний нефроптоз III стадії належать до категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- Двобічний чи однобічний нефроптоз II стадії з незначними клінічними проявами та незначними порушеннями функцій нирок без хронічної ниркової недостатності, а також однобічний або двосторонній нефроптоз I чи II стадії без порушення видільної функції нирки належать до категорії «Придатний до військової служби».
- Тазова дистопія нирок зі значними порушеннями функцій належить до категорії «Непридатний до військової служби», з помірними порушеннями — до категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення», з незначними порушеннями — до категорії «Придатний до військової служби».
- Відсутність однієї нирки після видалення з приводу захворювань оцінюється за станом другої нирки: за наявності будь-якого ступеня порушень функцій другої нирки — «Непридатний до військової служби», без порушень функцій другої нирки — «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- Нефункціонуюча нирка без порушення функцій другої нирки належить до категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- Стан після резекції або пластики сечового міхура належить до категорії «Непридатний до військової служби».
- Склероз шийки сечового міхура оцінюється за наслідками для верхніх сечових шляхів: при міхурово-сечовідному рефлюксі, гідронефрозі та вторинному хронічному пієлонефриті — «Непридатний до військової служби»; при вторинних однобічних змінах сечовидільної системи, зокрема односторонньому гідроуретері, гідронефрозі або вторинному пієлонефриті, — «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- Стриктура уретри оцінюється за перебігом після лікування і потребою в повторних втручаннях: рецидив після оперативного лікування чи бужування, що потребує повторного оперативного лікування або систематичного бужування, — «Непридатний до військової служби»; стриктура, яка потребує бужування не більше 2 разів на рік при задовільних результатах лікування, — «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- Хронічні захворювання сечовидільної системи, зокрема цистит і уретрит, з частими загостреннями — 2 і більше разів на рік, що потребують стаціонарного лікування, — за офіційним поясненням належать до категорії «Придатний до військової служби».
- Для станів, прямо не деталізованих у поясненні, але включених до статті, визначальним залишається загальний критерій пунктів: значні, помірні, незначні порушення функцій або наявність об’єктивних даних без порушень функцій.
Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи
- Ступінь порушення видільної функції нирок і наявність хронічної ниркової недостатності підтверджують результатами медичного обстеження; у звичайній клінічній практиці для цього використовують аналізи крові для оцінки ниркової функції, загальний аналіз сечі, інші лабораторні показники та інструментальні дослідження нирок і сечових шляхів.
- Сечокам’яну хворобу зазвичай підтверджують візуалізаційними методами: ультразвуковим дослідженням нирок і сечового міхура, рентгенологічними методами, комп’ютерною томографією за медичними показаннями; важливими є дані про розмір камінців, їхню кількість, локалізацію, ураження однієї чи обох нирок, повторне утворення камінців або його відсутність.
- Напади ниркової коліки та самостійне відходження камінців мають підтверджуватися медичними записами про звернення, обстеження, лікування та результати інструментальних досліджень, а не лише описом симптомів.
- Часті загострення вторинного пієлонефриту, циститу або уретриту мають значення, коли вони становлять 2 і більше разів на рік; для окремих критеріїв статті прямо важливо, що загострення потребували стаціонарного лікування, тому підтвердженням є медичні дані про таке лікування.
- Нефроптоз за офіційним поясненням стадіюється за рентгенограмами, виконаними у вертикальному положенні обстежуваного: I стадія — опущення нижнього полюса нирки на 2 хребці, II стадія — на 3 хребці, III стадія — більше ніж на 3 хребці.
- Для нефроптозу додатково мають значення об’єктивні дані про стійкий больовий синдром, вторинний двобічний пієлонефрит, частоту загострень, потребу в стаціонарному лікуванні, вазоренальну гіпертензію та стан видільної функції нирок.
- Тазову дистопію нирок підтверджують інструментальними дослідженнями, які показують анатомічне розташування нирки, а категорія залежить від доведеного ступеня порушення функцій.
- Відсутність однієї нирки, нефункціонуюча нирка, стан після резекції або пластики сечового міхура підтверджуються медичними даними про проведене лікування чи оперативне втручання та поточними результатами обстеження другої нирки або сечового міхура.
- Гідронефроз, гідроуретер, міхурово-сечовідний рефлюкс, вторинні зміни сечовидільної системи та вторинний хронічний пієлонефрит підтверджують інструментальними й лабораторними методами, які в медичній практиці застосовують для оцінки відтоку сечі, стану нирок, сечоводів, сечового міхура та ознак запалення.
- Склероз шийки сечового міхура і хвороби сечового міхура зазвичай потребують урологічного обстеження; для застосування критеріїв статті важливо документально підтвердити пов’язані з ним зміни — рефлюкс, гідронефроз, гідроуретер або вторинний пієлонефрит.
- Стриктуру уретри підтверджують урологічним обстеженням та даними про перебіг після лікування; для категорії важливо, чи був рецидив після оперативного лікування або бужування, чи потрібне повторне оперативне лікування, систематичне бужування або бужування не більше 2 разів на рік із задовільним результатом.
- Для хронічного циститу, уретриту та інших запальних станів сечовидільної системи в медичній практиці використовують аналізи сечі, бактеріологічні дослідження за показаннями, ультразвукове та урологічне обстеження; для критеріїв статті особливо важливі частота загострень і факт стаціонарного лікування, якщо він прямо зазначений у пункті.
- Об’єктивні дані без порушення функцій також можуть бути підставою для оцінки за пунктом «в», тому мають значення не тільки скарги, а й результати обстежень, що підтверджують сам стан і відсутність функціональних порушень.
Важливі нюанси
- У цій статті передбачені три підсумкові варіанти: «Непридатний до військової служби», «Придатний до служби у частинах забезпечення» та «Придатний до військової служби». Категорій «Тимчасово непридатний» або «Непридатний із повторним оглядом» у наведеній градації цієї статті немає.
- Сам діагноз із переліку статті не визначає категорію автоматично. Вирішальними є ступінь порушення функцій, стадія, однобічність або двобічність ураження, частота загострень чи нападів, результати лікування та наявність об’єктивних даних.
- Для цієї статті «часті» напади або загострення там, де це прямо зазначено, означають 2 і більше разів на рік; «рідкі» напади ниркової коліки — менше 2 разів на рік.
- Хронічний цистит або уретрит із частими загостреннями, що потребують стаціонарного лікування, у наведеному офіційному поясненні віднесені до пункту, який відповідає категорії «Придатний до військової служби». Це важливий нюанс, бо частота загострень сама по собі не переносить ці стани до тяжчих пунктів без інших критеріїв.
- Дрібні поодинокі камінці до 0,5 см без порушення функції або з рідкими нападами ниркової коліки без хронічної ниркової недостатності віднесені до категорії «Придатний до військової служби».
- Після інструментального видалення або самостійного відходження поодинокого камінця важливий період не менше 1 року та відсутність повторного утворення камінців; за таких умов стан належить до категорії «Придатний до військової служби».
- Стадію нефроптозу за цією статтею визначають саме за рентгенограмами у вертикальному положенні. Опис опущення нирки без такої стадійності може бути недостатнім для застосування конкретного критерію статті.
- Відсутність однієї нирки має різну оцінку залежно від другої нирки: будь-яке порушення її функції після видалення першої нирки з приводу захворювання веде до категорії «Непридатний до військової служби», а відсутність порушень функції другої нирки — до категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- Для стриктури уретри принципове значення має не лише факт звуження, а й потреба в повторному оперативному лікуванні, систематичному бужуванні або обмеженому бужуванні не більше 2 разів на рік із задовільними результатами лікування.
- Для склерозу шийки сечового міхура категорія залежить від наслідків: поєднання з міхурово-сечовідним рефлюксом, гідронефрозом і вторинним хронічним пієлонефритом оцінюється тяжче, ніж вторинні однобічні зміни сечовидільної системи.
- Формулювання «за наявності об’єктивних даних, без порушень функцій» означає, що захворювання або анатомічна зміна можуть бути підтверджені обстеженнями, але якщо функція не порушена і немає критеріїв тяжчих пунктів, застосовується категорія «Придатний до військової служби».
Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.
Що робити далі
Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.