Отруєння лікарськими засобами, медикаментами та хімічними речовинами; токсична дія речовин немедичного призначення
Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?
Проаналізувати свій діагнозОфіційний текст статті
Включено: отруєння лікарськими засобами, медикаментами та хімічними речовинами Т36-Т50; токсична дія речовин немедичного призначення Т51-Т65 (токсична дія алкоголю, органічних розчинників, вуглеводнів, роз’їдаючих, дезінфікуючих засобів, газів, димів та парів, пестицидів, продуктів харчування, токсична дія від укусу тварин, плазунів, комах)
Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.
Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1
Градація: пункт → категорія
Офіційне пояснення до статті
Стаття 80: серед найбільш розповсюджених гострих отруєнь, які зустрічаються в практиці військових лікарів, є:
1) отруєння спиртами та їх ефірами. Найбільш токсичні одноатомні спирти (метанол, етанол тощо) та окремі двоатомні спирти (етиленгліколь тощо). Алкогольна інтоксикація етанолом пригнічує функцію ЦНС, призводить до депресії дихального та судинного центрів, травматизму, синдрому позиційного здавлення м’яких тканин.
Метиловий спирт використовується як компонент моторного та ракетного палива.
Етиленгліколь і його ефіри широко використовуються як пластифікатори проти утворення льоду та входять до складу антифризів, авіаційного палива.
Наслідки отруєнь вказаними спиртами та їх ефірами залежать від своєчасного надання невідкладної допомоги з проведення всього комплексу реанімаційних та лікувальних заходів та наявності ранніх стійких незворотних ускладнень з боку органів і систем (зору, ЦНС, серцево-судинної системи, нирок тощо).
2) отруєння газами, пороховими (вибуховими) газами. Це отруєння газоподібними продуктами розкладу вибухової речовини (окис вуглецю, окиси азоту, вуглекислий газ, сірчаний газ). Комплекс патологічних явищ, які спостерігаються після вдихання газів та димів, що утворюються при вибухах, називається пороховою хворобою, де переважають клінічні прояви отруєння окисом вуглецю. При інгаляційному отруєнні виникає спектр порушень, які пов’язані з гемічною та тканинною гіпоксією. Одужання після отруєння середнього ступеня тяжкості відбувається повільно, тривалий час зберігається астенічний синдром. При тяжкому ступені отруєння одужання тривале і практично ніколи не буває повним.
3) отруєння лікарськими засобами, медикаментами зустрічаються переважно в побутових умовах, у тому числі й у військових колективах. У першу чергу це наркотичні анальгетики (опіати та їх похідні сурогати), психотропні препарати, транквілізатори, нейролептики, антидепресанти, холінолітики, кардіотонічні речовини, антибіотики тощо.
4) наслідки токсичної дії, спричиненої контактом з отруйними тваринами, укусами плазунів, членистоногих, також є актуальними в теперішній час, особливо в період участі військовослужбовців у МО.
За наслідками гострих отруєнь, токсико-алергічних станів (анафілактичний шок, синдром Лайєлла, Стівенса-Джонсона) та дії на організм інших зовнішніх чинників питання щодо ступеня придатності до військової служби та служби за військовою спеціальністю вирішується відповідно до статті 80 та інших статей Розкладу хвороб залежно від ступеня порушень функцій відповідних органів та систем.
Потребу у звільненні від виконання обов’язків військової служби або у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою, у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) після проведеного лікування ВЛК вирішують у кожному окремому випадку індивідуально за статтею 81 Розкладу хвороб.
Незалежний коментар та роз’яснення
Стаття 80 стосується наслідків отруєнь лікарськими засобами, медикаментами, хімічними речовинами та токсичної дії речовин немедичного призначення. До цього кола належать, зокрема, токсична дія алкоголю, органічних розчинників, вуглеводнів, роз’їдаючих і дезінфікуючих засобів, газів, димів і парів, пестицидів, продуктів харчування, а також токсична дія укусів тварин, плазунів і комах.
Офіційне пояснення окремо виділяє гострі отруєння спиртами та їх ефірами, газами і пороховими газами, медикаментами, а також наслідки контакту з отруйними тваринами чи укусів. Такі стани можуть проявлятися пригніченням центральної нервової системи, порушенням дихання і кровообігу, гіпоксією, ураженням зору, нирок, серцево-судинної системи, тривалим астенічним синдромом або тяжкими токсико-алергічними реакціями.
Ключова відмінність між легшими і тяжчими наслідками — не сам факт отруєння, а те, чи залишилися після нього порушення функцій органів і систем та наскільки вони виражені. За наявності ранніх стійких незворотних ускладнень, наприклад з боку зору, ЦНС, серцево-судинної системи або нирок, оцінка проводиться з урахуванням ступеня цих порушень.
Що впливає на категорію
- Пункт а застосовується, коли наслідки отруєння або токсичної дії супроводжуються значними порушеннями функцій; категорія — «Непридатний до військової служби».
- Пункт б застосовується за помірних порушень функцій; категорія — «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- Пункт в застосовується за незначних порушень функцій, а також за наявності об’єктивних даних про перенесене отруєння чи токсичну дію без порушень функцій; категорія — «Придатний до військової служби».
- Для статті 80 визначальним є ступінь порушення функцій відповідних органів і систем, а не лише назва токсичної речовини або факт контакту з нею.
- Офіційне пояснення підкреслює значення стійких незворотних ускладнень після отруєнь спиртами та їх ефірами, зокрема з боку зору, центральної нервової системи, серцево-судинної системи, нирок та інших органів.
- Після інгаляційних отруєнь газами і димами враховуються наслідки гемічної та тканинної гіпоксії, тривалість відновлення, наявність астенічного синдрому та залишкових уражень.
- Після токсико-алергічних станів, таких як анафілактичний шок, синдром Лайєлла або синдром Стівенса-Джонсона, питання придатності вирішується залежно від того, які органи й системи постраждали та наскільки порушені їхні функції.
- Офіційний текст передбачає, що за наслідками гострих отруєнь та дії інших зовнішніх чинників оцінка може проводитися за статтею 80 та іншими статтями Розкладу хвороб — залежно від ураженої системи організму.
Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи
- Основою підтвердження є медичні документи про факт гострого отруєння або токсичної дії: записи про звернення по невідкладну допомогу, лікування, реанімаційні та інші лікувальні заходи, виписні епікризи, висновки профільних спеціалістів.
- Важливими є об’єктивні дані про наслідки: результати оглядів і обстежень, які показують, чи є порушення функцій органів і систем та який їхній ступінь.
- У стандартній медичній практиці при підозрі на отруєння можуть застосовуватися токсикологічні дослідження крові або сечі, якщо вони доступні й доречні для конкретної речовини, а також загальноклінічні та біохімічні аналізи для оцінки ураження органів.
- При отруєннях спиртами та їх ефірами важливими можуть бути лабораторна оцінка функції нирок, кислотно-лужного стану, електролітів, а також огляд офтальмолога при підозрі на ураження зору, зокрема після токсичної дії метанолу.
- При отруєннях газами, димами, пороховими або вибуховими газами в медичній практиці використовують оцінку дихання та наслідків гіпоксії: пульсоксиметрію, гази крові, визначення карбоксигемоглобіну при підозрі на отруєння окисом вуглецю, а також обстеження серцево-судинної та нервової систем за показаннями.
- При медикаментозних отруєннях підтвердження може включати дані про прийнятий препарат або групу препаратів, клінічні прояви інтоксикації, результати токсикологічних досліджень за можливості, ЕКГ та лабораторні показники, що відображають вплив на серце, печінку, нирки, дихання чи ЦНС.
- Після укусів отруйних тварин, плазунів або членистоногих підтвердженням є медична документація про сам факт укусу чи контакту, місцеві та загальні прояви токсичної дії, дані огляду, лабораторні показники та висновки спеціалістів щодо наслідків.
- Після токсико-алергічних станів, таких як анафілактичний шок, синдром Лайєлла або синдром Стівенса-Джонсона, значення мають документи стаціонарного лікування, опис тяжкості стану, ураження шкіри, слизових, внутрішніх органів, а також висновки дерматолога, алерголога, реаніматолога або інших спеціалістів за потреби.
Важливі нюанси
- Стаття 80 оцінює не сам факт перенесеного отруєння, а його наслідки: чи є порушення функцій і наскільки вони виражені.
- Наявність об’єктивних даних про отруєння без порушень функцій за цією статтею відповідає категорії «Придатний до військової служби».
- Офіційне пояснення зазначає, що наслідки отруєнь спиртами та їх ефірами залежать від своєчасності невідкладної допомоги, повноти реанімаційних і лікувальних заходів та наявності ранніх стійких незворотних ускладнень.
- При отруєннях газами після середнього ступеня тяжкості одужання може бути повільним із тривалим астенічним синдромом, а після тяжкого ступеня — тривалим і практично ніколи не повним; це важливо для оцінки залишкових порушень.
- Якщо після отруєння сформувалися ураження конкретних органів або систем, питання придатності може вирішуватися не лише за статтею 80, а й за іншими статтями Розкладу хвороб, залежно від характеру цих порушень.
- Потребу у звільненні від виконання обов’язків військової служби або у відпустці для лікування після проведеного лікування ВЛК вирішує індивідуально за статтею 81 Розкладу хвороб.
- У межах статті 80 наведені три підсумкові варіанти категорії: «Непридатний до військової служби», «Придатний до служби у частинах забезпечення» та «Придатний до військової служби»; окремого пункту про тимчасову непридатність у цій статті не наведено.
Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.
Що робити далі
Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.