Травми хребта, спинного мозку, кровоносних судин, нервових сплетінь та периферичних нервів
Стаття 76 встановлює градації придатності для осіб за наявності таких станів: травми хребта, спинного мозку та периферичних нервів. Їх розмежовано за критеріями: ступінь порушення функцій. ВЛК встановлює відповідність конкретній градації за підтвердженими медичними даними, а потім застосовує передбачену нею категорію.
Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?
Проаналізувати свій діагнозГрадація: пункт → стан → категорія
Категорію дає не сам діагноз, а пункт градації: він визначається задокументованим ступенем порушення функцій.
| Пункт | Стан за Розкладом | Ймовірна категорія |
|---|---|---|
| а | зі значними порушеннями функцій | Непридатний |
| б | з помірними порушеннями функцій | Частини забезпечення |
| в | з незначними порушеннями функцій; за наявності об’єктивних даних без порушень функцій | Придатний |
Офіційний текст статті
Включено: травми хребта, спинного мозку, кровоносних судин, нервових сплетінь та периферичних нервів S22, S24, S25, S32 (переломи хребта на будь-якому рівні, перелом хребця, дуги хребця, остистого, поперечного відростка, вивих, підвивих хребця, розрив міжхребцевого диска; розрив, здавлення, струс, набряк та крововилив спинного мозку)
Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.
Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1
Перевірив:Кіріченко ЄвгенЧинна редакція статті — 22.08.2025. Звірено з першоджерелом: 05.09.2026.
Офіційне пояснення до статті
Стаття 76:
1) до пункту «а» належать:
стани після свіжих (до 4 місяців після травми) множинних проникних нестабільних переломів тіл двох та більше хребців II-III ступенів компресії незалежно від результатів лікування;
наслідки переломів (від 4 місяців до 1 року після травми), вивихів та переломовивихів тіл хребців після хірургічного лікування із застосуванням спондило- або корпородезу (ступінь придатності до військової служби військовослужбовців за графами II-III визначається за пунктами «а» чи «б»;
віддалені наслідки (більше 1 року після травми) множинних переломів (2 та більше) тіл хребців із сколіотичною (II-III ступенів) або кіфотичною деформацією чи функціональною нестабільністю (II-III ступенів) хребта;
наслідки односторонніх переломів кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця при незадовільних результатах лікування;
наслідки травм спинного мозку (струс, забій, здавлення тощо) зі значними розладами функції, що призводять до паралічу або глибоких чи помірних парезів кінцівок з розвитком (або без) порушень функції тазових органів за центральним типом (імперативні позиви, нетримання і неутримання сечі та калу, пріапізм, енкопрез);
наслідки травм або поранень нервів, нервових корінців та сплетінь за наявності виражених та стійких рухових, чутливих розладів або розладів трофіки (виражені гіпотрофії м’язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см);
стани після свіжих (до 4 місяців після поранення, травми) поранень, травм при повному анатомічному пошкодженні на рівні сплетінь, корінців, периферичних нервів за наявності виражених рухових, чутливих розладів з або без розладів трофіки, що підтверджено даними огляду нейрохірурга та ЕНМГ;
хронічні трофічні виразки, пролежні, а також наслідки пошкоджень, які супроводжуються стійким больовим синдромом;
наявність стороннього тіла в просвіті хребтового каналу;
травматична спондилопатія (хвороба Кюммеля).
2) до пункту «б» належать:
наслідки переломів тіл двох хребців з клиноподібною деформацією II-III ступенів;
наслідки травм спинного мозку, при яких наявні незначні моторні розлади, провідникові розлади чутливості, проте вони не досягли ступеня вираженості, зазначеного в пункті «а», відсутні розлади функції тазових органів за центральним типом;
наслідки травм і поранень нервів, нервових корінців та сплетінь, при яких через моторні розлади помірно порушується рухова функція кінцівки.
3) до пункту «в» належать:
стан після свіжого неускладненого перелому тіла хребця I ступеня (військовослужбовцям надається відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на підставі статті 81 Розкладу хвороб);
наслідки неускладненого перелому дужок, відростків хребців за наявності незначного порушення функції хребта і больового синдрому після лікування та відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);
наслідки травм спинного мозку, за яких виявляються розлади чутливості з або без вегетосудинної нестійкості, без порушення функції тазових органів та рухової функції;
віддалені наслідки травм спинного мозку без порушень рухових, чутливих та інших функцій нервової системи;
наслідки пошкоджень нервів, нервових корінців та сплетінь, коли їхні функції повністю відновлені та не обмежують функцію кінцівки.
Наслідками переломів вважаються сукупність змін, що виникли в період від 4 місяців до 1 року від моменту отримання травми.
Віддаленими наслідками переломів вважаються сукупність змін, що виникли в період більше 1 року від моменту отримання травми.
При хірургічному лікуванні травм/поранень хребта із застосуванням стабілізаційних систем експертне рішення приймається за критеріями, визначеними у статті 64 цього додатку.
{Підпункт 4 пункту 2 розділу XVII виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 686 від 14.10.2024 }
Незалежний коментар та роз’яснення
Стаття 76 стосується наслідків травм хребта, спинного мозку, кровоносних судин, нервових сплетінь і периферичних нервів. Йдеться про переломи хребців на будь-якому рівні, переломи дуг і відростків, вивихи та підвивихи хребців, розрив міжхребцевого диска, а також розрив, здавлення, струс, набряк чи крововилив спинного мозку.
Що впливає на категорію
- Головний критерій — ступінь порушення функцій: значні порушення ведуть до категорії «Непридатний до військової служби», помірні — до категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення», незначні порушення або об’єктивні дані без порушень функцій — до категорії «Придатний до військової служби».
- Для пункту «а» важливими є тяжкі свіжі ушкодження хребта: до 4 місяців після травми множинні проникні нестабільні переломи тіл двох і більше хребців II-III ступенів компресії незалежно від результатів лікування.
- До пункту «а» також належать наслідки від 4 місяців до 1 року після переломів, вивихів і переломовивихів тіл хребців після хірургічного лікування із застосуванням спондило- або корпородезу; для військовослужбовців за графами II-III ступінь придатності в таких випадках визначається за пунктами «а» чи «б».
- До пункту «а» віднесені віддалені наслідки більше 1 року після травми: множинні переломи двох і більше тіл хребців зі сколіотичною II-III ступенів або кіфотичною деформацією чи функціональною нестабільністю II-III ступенів хребта.
- До пункту «а» належать наслідки односторонніх переломів кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця при незадовільних результатах лікування.
- Для травм спинного мозку пункт «а» застосовується за наявності значних розладів функції: паралічу або глибоких чи помірних парезів кінцівок, з розвитком або без розвитку порушень функції тазових органів за центральним типом.
- Для травм нервів, нервових корінців і сплетінь пункт «а» охоплює виражені та стійкі рухові, чутливі або трофічні розлади, зокрема виражену гіпотрофію м’язів при однобічному процесі: плеча більше 4 см, передпліччя більше 3 см, стегна більше 8 см, гомілки більше 6 см.
- До пункту «а» належать свіжі, до 4 місяців після поранення або травми, повні анатомічні пошкодження на рівні сплетінь, корінців чи периферичних нервів за наявності виражених рухових і чутливих розладів з або без трофічних розладів, якщо це підтверджено оглядом нейрохірурга та ЕНМГ.
- Пункт «а» також включає хронічні трофічні виразки, пролежні, наслідки пошкоджень зі стійким больовим синдромом, наявність стороннього тіла в просвіті хребтового каналу та травматичну спондилопатію — хворобу Кюммеля.
- Пункт «б» застосовується при наслідках переломів тіл двох хребців із клиноподібною деформацією II-III ступенів.
- Пункт «б» охоплює наслідки травм спинного мозку з незначними моторними розладами та провідниковими розладами чутливості, якщо вони не досягають ступеня, описаного в пункті «а», і немає порушень функції тазових органів за центральним типом.
- Пункт «б» також стосується наслідків травм і поранень нервів, нервових корінців та сплетінь, коли через моторні розлади помірно порушується рухова функція кінцівки.
- Пункт «в» охоплює свіжий неускладнений перелом тіла хребця I ступеня; для військовослужбовців у такому разі передбачена відпустка для лікування після поранення, контузії, травми або каліцтва на підставі статті 81 Розкладу хвороб.
- До пункту «в» належать наслідки неускладненого перелому дужок або відростків хребців за наявності незначного порушення функції хребта і больового синдрому після лікування та відпустки для лікування.
- Пункт «в» застосовується при наслідках травм спинного мозку, коли є розлади чутливості з або без вегетосудинної нестійкості, але немає порушення функції тазових органів і рухової функції.
- До пункту «в» належать віддалені наслідки травм спинного мозку без порушень рухових, чутливих та інших функцій нервової системи, а також наслідки пошкоджень нервів, корінців і сплетінь, коли їхні функції повністю відновлені та не обмежують функцію кінцівки.
Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи
- Факт і характер травми підтверджуються медичними документами про отримане ушкодження, результати лікування, перебування в стаціонарі чи амбулаторне спостереження, а також документами про проведене хірургічне лікування, якщо воно виконувалося.
- Для переломів, вивихів, підвивихів, деформацій і нестабільності хребта у звичайній медичній практиці застосовують рентгенографію, комп’ютерну томографію та магнітно-резонансну томографію. Вони допомагають описати рівень ушкодження, кількість уражених хребців, ступінь компресії, клиноподібну деформацію, ушкодження дужок або відростків, розрив міжхребцевого диска, стороннє тіло в хребтовому каналі.
- Для оцінки спинного мозку стандартно використовують неврологічний огляд і, за потреби, МРТ, які дозволяють виявити ознаки струсу, забою, здавлення, набряку, крововиливу, а також оцінити наявність або відсутність рухових, чутливих та інших неврологічних порушень.
- Рухові порушення підтверджуються описом неврологічного статусу: параліч, глибокі, помірні чи незначні парези, обмеження рухової функції кінцівки, провідникові розлади чутливості, вегетосудинна нестійкість.
- Порушення функції тазових органів за центральним типом підтверджуються клінічним описом відповідних проявів, перелічених у статті: імперативні позиви, нетримання і неутримання сечі та калу, пріапізм, енкопрез.
- Для пошкоджень нервів, нервових корінців і сплетінь значення мають огляд невролога або нейрохірурга, оцінка рухових і чутливих розладів, трофіки тканин та функції кінцівки.
- Офіційний текст прямо вимагає, щоб при свіжих повних анатомічних пошкодженнях на рівні сплетінь, корінців або периферичних нервів наявність виражених рухових і чутливих розладів підтверджувалася даними огляду нейрохірурга та ЕНМГ.
- ЕНМГ у медичній практиці застосовують для оцінки провідності периферичних нервів і ступеня ураження нервово-м’язового апарату; у межах цієї статті вона особливо важлива для травм сплетінь, корінців і периферичних нервів.
- Трофічні розлади підтверджуються оглядом і описом стану тканин: гіпотрофії м’язів, хронічних трофічних виразок, пролежнів. Для пункту «а» офіційно наведені орієнтири вираженої гіпотрофії м’язів при однобічному процесі: плече більше 4 см, передпліччя більше 3 см, стегно більше 8 см, гомілка більше 6 см.
- Наслідки операцій на хребті підтверджуються медичними записами про вид втручання, зокрема застосування спондило- або корпородезу чи стабілізаційних систем, і результатами післяопераційного обстеження.
- Для наслідків переломів таза з порушенням цілісності тазового кільця значення мають візуалізаційні дослідження кісток таза та медичні документи, які відображають результати лікування.
Важливі нюанси
- У цій статті розмежовано три часові періоди: свіжі ушкодження — до 4 місяців після травми; наслідки переломів — від 4 місяців до 1 року від моменту травми; віддалені наслідки — більше 1 року після травми.
- Одна й та сама травма хребта або нервової системи може оцінюватися по-різному залежно від того, чи залишилися функціональні порушення: значні, помірні, незначні або відсутні.
- Наявність перелому в минулому сама по собі не означає автоматично найтяжчу категорію. Офіційний текст прив’язує категорію до кількості та типу переломів, ступеня компресії чи деформації, нестабільності, результатів лікування, неврологічних і трофічних наслідків.
- Для військовослужбовців зі свіжим неускладненим переломом тіла хребця I ступеня офіційне пояснення передбачає відпустку для лікування після поранення, контузії, травми або каліцтва на підставі статті 81 Розкладу хвороб.
- Якщо травма або поранення хребта лікувалися хірургічно із застосуванням стабілізаційних систем, експертне рішення приймається за критеріями статті 64 цього додатку, а не лише за загальними формулюваннями статті 76.
- Після хірургічного лікування переломів, вивихів і переломовивихів тіл хребців із застосуванням спондило- або корпородезу для військовослужбовців за графами II-III ступінь придатності визначається за пунктами «а» чи «б».
- Для травм спинного мозку важлива не лише наявність чутливих розладів, а й те, чи є рухові порушення та порушення функції тазових органів за центральним типом.
- Для пошкоджень периферичних нервів, корінців і сплетінь суттєво, чи відновилася функція. Якщо функції повністю відновлені та не обмежують функцію кінцівки, офіційний текст відносить такий стан до пункту «в».
- Стійкий больовий синдром, хронічні трофічні виразки або пролежні в офіційному поясненні винесені до пункту «а», тобто розглядаються як ознаки тяжких наслідків пошкодження.
Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.
Часті питання про статтю 76
Через який час після травми хребта її наслідки вважають віддаленими?
Стаття 76 розводить три періоди. Свіжими названо стани до 4 місяців після травми. Наслідками переломів вважають сукупність змін, що виникли в період від 4 місяців до 1 року. Віддаленими наслідками — зміни, що виникли більше ніж через рік від моменту травми. Від цього поділу залежить, за яким пунктом ВЛК розглядає випадок.
Що враховує ВЛК, якщо хребет стабілізували металоконструкцією?
При хірургічному лікуванні травм і поранень хребта із застосуванням стабілізаційних систем експертне рішення ухвалюють за критеріями статті 64 Розкладу хвороб. Окремо стаття 76 відносить до пункту «а» наслідки переломів, вивихів і переломовивихів тіл хребців після спондило- або корпородезу в період від 4 місяців до 1 року після травми.
Які гіпотрофії м’язів після поранення нерва належать до пункту «а» статті 76?
Пояснення називає точні межі при однобічному процесі: гіпотрофія плеча більше 4 см, передпліччя більше 3 см, стегна більше 8 см, гомілки більше 6 см. Разом з вираженими стійкими руховими, чутливими або трофічними розладами це відповідає пункту «а» — категорії «Непридатний до військової служби».
Чи впливає стороннє тіло в хребтовому каналі на висновок ВЛК?
Наявність стороннього тіла в просвіті хребтового каналу стаття 76 прямо відносить до пункту «а», тобто до категорії «Непридатний до військової служби». До цього самого пункту віднесено травматичну спондилопатію, відому як хвороба Кюммеля, а також хронічні трофічні виразки й пролежні як наслідки пошкоджень.
Яка категорія при свіжому неускладненому переломі тіла хребця I ступеня?
Такий стан належить до пункту «в» — «Придатний до військової служби». Військовослужбовцям при цьому надається відпустка для лікування після поранення, контузії, травми або каліцтва на підставі статті 81 Розкладу хвороб. Наслідки неускладнених переломів дужок і відростків хребців з незначним порушенням функції теж розглядають за пунктом «в».
Чи враховують порушення функції тазових органів при травмі спинного мозку?
Так. До пункту «а» віднесено наслідки травм спинного мозку зі значними розладами функції, що призводять до паралічу або глибоких чи помірних парезів кінцівок, з розвитком або без порушень функції тазових органів за центральним типом: імперативні позиви, нетримання і неутримання сечі та калу, пріапізм, енкопрез.
Що робити далі
Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.
Коди МКХ-10 цієї статті
4 кодиСтани з цими кодами міжнародної класифікації хвороб розглядаються за статтею 76. Сам код категорію не визначає — її дає пункт градації, підтверджений медичними документами.