Розумова відсталість
Оцінку придатності осіб за статтею 19 проводять за наявності таких станів: глибока, помірна та легка розумова відсталість. Для вибору пункту враховують критерії: ступінь розумової відсталості. Категорія є наслідком документально підтвердженого ступеня стану та його відповідності опису градації, яку встановлює ВЛК.
Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?
Проаналізувати свій діагнозГрадація: пункт → стан → категорія
Категорію дає не сам діагноз, а пункт градації: він визначається задокументованим ступенем порушення функцій.
| Пункт | Стан за Розкладом | Ймовірна категорія |
|---|---|---|
| а | глибока та тяжка розумова відсталість; розумова відсталість помірного ступеня | Непридатний |
| б | розумова відсталість легкого ступеня | Частини забезпечення |
Офіційний текст статті
Включено: розумова відсталість F70-F79 (легкого, помірного, тяжкого ступеня, глибока розумова відсталість, інші форми розумової відсталості)
Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.
Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1
Перевірив:Кіріченко ЄвгенЧинна редакція статті — 22.08.2025. Звірено з першоджерелом: 05.09.2026.
Офіційне пояснення до статті
Стаття 19: огляд громадян та військовослужбовців проводиться після стаціонарного обстеження.
1) до пункту «а» належить тяжка або помірна розумова відсталість зі значними поведінковими порушеннями, що потребують уваги або лікування. При значних та явних дефектах інтелекту питання про непридатність до військової служби може бути вирішене і без госпіталізації у спеціалізований заклад охорони здоров’я (установу).
2) до пункту «б» належить легка розумова відсталість з мінімальними поведінковими порушеннями або їх відсутністю. У разі встановлення цього діагнозу, особливо у випадках, коли дані лікарського обстеження не відповідають іншим даним, що характеризують поведінку оглянутого в побуті, на виробництві, у підрозділі тощо, стаціонарне обстеження обов’язкове.
Незалежний коментар та роз’яснення
Стаття 19 стосується розумової відсталості: легкого, помірного, тяжкого, глибокого ступеня та інших форм. У сучасній медичній практиці такі стани описують як стійке зниження інтелектуального розвитку, що впливає на навчання, розуміння складних інструкцій, самостійність у побуті, соціальну адаптацію та поведінку.
Легші форми можуть проявлятися труднощами з абстрактним мисленням, навчанням, плануванням, засвоєнням нової інформації, але за відсутності або мінімальності поведінкових порушень людина може частково адаптуватися в побуті, на роботі чи в колективі. Саме легка розумова відсталість у цій статті віднесена до категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення».
Помірна, тяжка та глибока розумова відсталість означають більш виражені дефекти інтелекту й адаптації. Офіційне пояснення особливо виділяє тяжку або помірну розумову відсталість зі значними поведінковими порушеннями, що потребують уваги або лікування. Такі стани за статтею належать до категорії «Непридатний до військової служби».
Що впливає на категорію
- Ключовий фактор — ступінь розумової відсталості: глибока, тяжка та помірна розумова відсталість віднесені до пункту «а»; легка розумова відсталість — до пункту «б».
- За пунктом «а» встановлюється категорія «Непридатний до військової служби». Офіційне пояснення уточнює, що сюди належить тяжка або помірна розумова відсталість зі значними поведінковими порушеннями, які потребують уваги або лікування.
- За пунктом «б» встановлюється категорія «Придатний до служби у частинах забезпечення». До нього належить легка розумова відсталість з мінімальними поведінковими порушеннями або без них.
- На рішення впливає не лише сам діагноз, а й відповідність даних лікарського обстеження реальній поведінці оглянутого в побуті, на виробництві, у підрозділі тощо.
- При значних та явних дефектах інтелекту питання про непридатність може бути вирішене без госпіталізації у спеціалізований заклад охорони здоров’я, якщо такі дефекти є очевидними за матеріалами огляду.
Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи
- Офіційно зазначено, що огляд громадян та військовослужбовців за статтею 19 проводиться після стаціонарного обстеження.
- Для легкого ступеня, особливо коли дані лікарського обстеження не відповідають іншим даним про поведінку людини в побуті, на виробництві чи у підрозділі, стаціонарне обстеження є обов’язковим.
- Підтвердження ґрунтується на даних лікарського обстеження та на відомостях, що характеризують поведінку оглянутого у повсякденних умовах: вдома, на роботі, у військовому підрозділі або іншому колективі.
- У медичній практиці для оцінки таких станів застосовують психіатричний огляд, клінічне спостереження, психодіагностичне дослідження інтелектуального рівня та адаптивного функціонування, аналіз медичної, навчальної, соціальної чи службової інформації про розвиток і поведінку людини.
- Для тяжких та очевидних інтелектуальних дефектів офіційне пояснення допускає вирішення питання про непридатність без госпіталізації у спеціалізований заклад охорони здоров’я, якщо дефекти є значними та явними.
Важливі нюанси
- У статті передбачено лише дві підсумкові категорії: для глибокої, тяжкої та помірної розумової відсталості — «Непридатний до військової служби»; для легкої розумової відсталості — «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- Офіційний текст не встановлює для цієї статті категорії «Тимчасово непридатний» або «Непридатний із повторним оглядом».
- Загальне правило статті — огляд проводиться після стаціонарного обстеження, але при значних та явних дефектах інтелекту питання про непридатність може бути вирішене без госпіталізації у спеціалізований заклад.
- Для легкого ступеня важливо, чи є поведінкові порушення мінімальними або відсутніми. Якщо результати лікарського обстеження суперечать даним про поведінку в побуті, на виробництві чи у підрозділі, стаціонарне обстеження є обов’язковим.
- Наведені правила стосуються і громадян, і військовослужбовців; окремих різних категорій придатності для цих груп у тексті статті не наведено.
- Загальна нотатка розділу окремо регулює ситуацію для військовослужбовця, який відмовляється від стаціонарного обстеження та лікування в психіатричному стаціонарі за наявності ознак важкого психічного розладу з ауто- чи гетероагресивною поведінкою: командир військової частини призначає службове розслідування, а матеріали можуть передаватися до органів досудового слідства для подальшого визначення потреби в примусовій госпіталізації до спеціалізованого стаціонару.
Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.
Часті питання про статтю 19
Чи завжди при розумовій відсталості потрібне стаціонарне обстеження?
Як правило, так: огляд громадян і військовослужбовців проводиться після стаціонарного обстеження. Виняток пояснення називає прямо — при значних та явних дефектах інтелекту питання про непридатність до військової служби може бути вирішене і без госпіталізації у спеціалізований заклад охорони здоров’я.
Яка категорія при легкій розумовій відсталості F70?
Легка розумова відсталість з мінімальними поведінковими порушеннями або їх відсутністю належить до пункту «б» — «Придатний до служби у частинах забезпечення». Глибока, тяжка і помірна відсталість зі значними поведінковими порушеннями, що потребують уваги або лікування, — до пункту «а», «Непридатний до військової служби».
Що робить ВЛК, коли обстеження не збігається з поведінкою людини в побуті?
Пояснення передбачає саме такий випадок для легкої розумової відсталості: якщо дані лікарського обстеження не відповідають іншим даним, що характеризують поведінку оглянутого в побуті, на виробництві чи в підрозділі, стаціонарне обстеження є обов’язковим. Рішення ухвалюють лише після нього.
Чи розрізняє стаття 19 помірну і тяжку розумову відсталість?
За категорією — ні: глибока, тяжка та помірна розумова відсталість разом віднесені до пункту «а» з категорією «Непридатний до військової служби». Розмежування ступенів має значення для пункту «б», куди належить лише легка відсталість. Ступінь має бути задокументований за результатами обстеження.
Що робити далі
Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.
Коди МКХ-10 цієї статті
6 кодівСтани з цими кодами міжнародної класифікації хвороб розглядаються за статтею 19. Сам код категорію не визначає — її дає пункт градації, підтверджений медичними документами.