Поведінкові синдроми, розлади особистості та емоцій; розлади поведінки та емоцій у підлітковому віці; розлади особистості та поведінки у зрілому віці розлади звичок та спонукань, статевої ідентифікації, сексуальні розлади, специфічні розлади мовлення та мови, здібностей до навчання, розлади рухової функції, розлади, пов’язані з психологічним розвитком тощо
Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?
Проаналізувати свій діагнозОфіційний текст статті
Включено: поведінкові синдроми, розлади особистості та емоцій F50-F69; F80-F99 (пов’язані з розладами споживання їжі, зі зловживаннями речовинами, які не зумовлюють залежність); розлади поведінки та емоцій у підлітковому віці (гіперкінетичні, соціальні, емоційні, неуточнені психічні); розлади особистості та поведінки у зрілому віці (параноїдний, шизоїдний, диссоціальний, емоційно нестабільний, істеричний та інші) розлади звичок та спонукань, статевої ідентифікації, сексуальні розлади, специфічні розлади мовлення та мови, здібностей до навчання, розлади рухової функції, розлади, пов’язані з психологічним розвитком тощо.
Виключено: неорганічний енурез F98(0) (включено до статті 86); заїкання F98(5) (включено до статті 85)
Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.
Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1
Градація: пункт → категорія
Офіційне пояснення до статті
Стаття 18: для діагностики розладів особистості необхідний старанно та об’єктивно зібраний анамнез, а також ретельне обстеження в умовах психіатричного стаціонару. Огляд громадян та військовослужбовців проводиться після вивчення особової справи, службової та медичної характеристик.
1) до пункту «а» належать різко виражені, що не піддаються компенсації, так звані ядерні форми психопатії та випадки патологічного розвитку особистості (паранояльні, обсесивно-фобічні тощо), які характеризуються найбільш глибокими та стійкими хворобливими проявами, що на тривалий час позбавляють працездатності та перешкоджають виконанню службових обов’язків.
2) до пункту «б» належать помірно виражені форми розладів особистості, патологічного розвитку особистості, що проявляються помірно вираженими стійкими емоційно-вольовими афективними зривами, легкістю розвитку афективно-поведінкових реакцій, виразною неврівноваженістю вегетативної нервової системи, а також психічним інфантилізмом.
Випадки установчої, навмисної поведінки, прояви недисциплінованості, що не випливають з усієї патологічної структури особистості, не можуть оцінюватися як ознаки хворобливого розладу.
Незалежний коментар та роз’яснення
Стаття 18 охоплює широкий спектр психічних і поведінкових станів: поведінкові синдроми, розлади особистості та емоцій, розлади поведінки й емоцій підліткового віку, розлади особистості та поведінки у зрілому віці, розлади звичок і спонукань, статевої ідентифікації, сексуальні розлади, а також специфічні розлади мовлення, мови, навчальних здібностей, рухової функції та психологічного розвитку.
Йдеться не про разові конфлікти, порушення дисципліни чи ситуативну поведінку, а про стійкі психічні та поведінкові особливості, які випливають із патологічної структури особистості або розвитку. Такі стани можуть проявлятися емоційною нестійкістю, афективними зривами, імпульсивними або поведінковими реакціями, труднощами соціальної адаптації, особливостями мислення, спілкування, навчання чи розвитку.
Тяжчі форми за цією статтею — це різко виражені, глибокі та стійкі хворобливі прояви, які не компенсуються, схильні до повторних тривалих декомпенсацій або патологічних реакцій і на тривалий час позбавляють працездатності чи перешкоджають виконанню службових обов’язків. Помірні форми — це розлади з нестійкою компенсацією або компенсовані стани, які проявляються помірно вираженими, але стійкими емоційно-вольовими та афективно-поведінковими порушеннями.
Що впливає на категорію
- Основний критерій — вираженість розладу: різко виражені форми відносяться до пункту «а», помірно виражені — до пункту «б».
- Для пункту «а» важливі ознаки: розлад не піддається компенсації, має характер «ядерних форм психопатії» або патологічного розвитку особистості, супроводжується найбільш глибокими та стійкими хворобливими проявами.
- До пункту «а» також належать стани зі схильністю до повторних тривалих декомпенсацій або патологічних реакцій, які на тривалий час позбавляють працездатності та перешкоджають виконанню службових обов’язків. Категорія за пунктом «а» — «Непридатний до військової служби».
- Для пункту «б» характерні помірно виражені форми розладів особистості або патологічного розвитку особистості з нестійкою компенсацією або компенсовані стани.
- До пункту «б» віднесені прояви у вигляді помірно виражених стійких емоційно-вольових афективних зривів, легкого розвитку афективно-поведінкових реакцій, виразної неврівноваженості вегетативної нервової системи, а також психічного інфантилізму. Категорія за пунктом «б» — «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- Навмисна установча поведінка та прояви недисциплінованості самі по собі не є підставою для оцінки як хворобливого розладу, якщо вони не випливають з усієї патологічної структури особистості.
- Неорганічний енурез і заїкання не оцінюються за цією статтею: неорганічний енурез віднесений до статті 86, заїкання — до статті 85.
Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи
- Офіційно для діагностики розладів особистості вимагається старанно та об’єктивно зібраний анамнез — тобто послідовне з’ясування розвитку симптомів, їхньої тривалості, стійкості, впливу на поведінку, працездатність і виконання службових обов’язків.
- Ключова вимога статті — ретельне обстеження в умовах психіатричного стаціонару. Саме стаціонарне спостереження дає змогу оцінити сталість проявів, наявність декомпенсацій, афективно-поведінкових реакцій, рівень компенсації та вплив розладу на функціонування.
- Огляд громадян і військовослужбовців проводиться після вивчення особової справи, службової характеристики та медичної характеристики. Для військовослужбовців ці матеріали мають значення, бо дозволяють оцінити, як стан проявляється у службі, дисципліні, взаємодії з колективом і виконанні обов’язків.
- У медичній практиці такі стани зазвичай підтверджуються психіатричним клінічним оглядом, оцінкою психічного статусу, спостереженням за поведінкою, аналізом попередньої медичної документації та, за потреби, психологічним або патопсихологічним обстеженням.
- Для розладів мовлення, мови, навчальних здібностей, рухової функції та психологічного розвитку додатково можуть використовуватися профільні оцінки відповідних функцій: мовленнєва, когнітивна, навчальна, моторна та розвиткова оцінка. Це довідкова медична інформація; рішення за статтею все одно ґрунтується на офіційних критеріях вираженості та функціонального впливу.
Важливі нюанси
- За статтею 18 передбачені дві підсумкові категорії: за пунктом «а» — «Непридатний до військової служби», за пунктом «б» — «Придатний до служби у частинах забезпечення». Категорії «Тимчасово непридатний» або «Непридатний із повторним оглядом» у наданому тексті цієї статті не зазначені.
- Вирішальним є не сам факт наявності діагнозу з переліку, а його вираженість, стійкість, рівень компенсації, наявність тривалих декомпенсацій або патологічних реакцій і те, чи перешкоджає стан працездатності та виконанню службових обов’язків.
- Для розладів особистості офіційний текст прямо підкреслює потребу в об’єктивному анамнезі та стаціонарному психіатричному обстеженні. Тому короткий опис скарг без аналізу тривалості, поведінки, службових і медичних даних не відображає повної логіки цієї статті.
- Окремо зазначено, що недисциплінованість або навмисна поведінка не прирівнюються до психічного розладу, якщо вони не є проявом цілісної патологічної структури особистості.
- Для військовослужбовців у загальних нотатках розділу передбачено особливу ситуацію: якщо є ознаки важкого психічного розладу з ауто- чи гетероагресивною поведінкою, а військовослужбовець відмовляється від стаціонарного обстеження та лікування в психіатричному стаціонарі, командир військової частини зобов’язаний призначити службове розслідування з підтвердженням хворобливих чи небезпечних проявів; матеріали передаються до органів досудового слідства, у тому числі для подальшого визначення потреби в примусовій госпіталізації до спеціалізованого стаціонару.
- Неорганічний енурез і заїкання прямо виключені зі статті 18, тому їхня оцінка проводиться за іншими статтями Розкладу хвороб, зазначеними в офіційному тексті.
Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.
Що робити далі
Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.