Хвороби, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском
Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?
Проаналізувати свій діагнозОфіційний текст статті
Включено: хвороби, що характеризуються підвищеним кров’яним тиском I10-I15 (гіпертонічна хвороба, вторинна гіпертензія)
Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.
Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1
Градація: пункт → категорія
Офіційне пояснення до статті
Стаття 39: особи з підвищеним артеріальним тиском підлягають обстеженню в закладі охорони здоров’я (установі). Стадія гіпертонічної хвороби встановлюється з урахуванням рівня АТ та наявності об’єктивних ознак ураження органів-мішеней. Експертний діагноз гіпертонічної хвороби формулюється з визначенням її стадії та характеру ураження органів-мішеней.
Таблиця 11
Класифікація ступеня артеріальної гіпертензії за рівнем АТ
| Категорії | Систолічний АТ мм.рт.ст. | Діастолічний АТ мм.рт.ст. |
| 1 | 2 | 3 |
| АТ | ||
| Оптимальний | <120 | <80 |
| Нормальний | <130 | <85 |
| Високий нормальний | 130-139 | 85-89 |
| Гіпертензія | ||
| 1 ступінь (м’яка АГ) | 140-159 | 90-99 |
| 2 ступінь (помірна АГ) | 160-170 | 100-109 |
| 3 ступінь (тяжка АГ) | >180 | ≥ 110 |
| Ізольована систолічна гіпертензія | ≤ 140 | ≤ 90 |
1) до пункту «а» належать:
гіпертонічна хвороба III стадії за наявності асоційованих станів, які викликали тяжкі незворотні структурні ураження органів-мішеней;
симптоматичні артеріальні гіпертензії за наявності асоційованих станів, які викликали тяжкі незворотні структурні ураження органів-мішеней;
симптоматичні артеріальні гіпертензії та гіпертонічна хвороба з підвищенням артеріального тиску 3 ступеня, який не коригується гранично допустимими дозами максимально можливих комбінацій препаратів.
Асоційовані клінічні стани:
а) інфаркт міокарда;
б) СН IIБ - III стадій (зокрема з ФВ ЛШ <45%);
в) інсульт (підтверджений нейровізуалізаційними методами), хронічна гіпертензивна енцефалопатія III стадії, судинна деменція;
г) крововиливи та ексудати в сітківці з набряком диска зорового нерва або без нього;
ґ) ниркова недостатність з концентрацією креатиніну в плазмі в чоловіків вище за 133 мкмоль/л (або > 1,5 мг/дл), у жінок - вище за 124 мкмоль/л (або >1,4 мг/дл), підвищення креатиніну в плазмі мусить бути підтверджене не менш як трьома дослідженнями та тривалістю не менше 30 днів;
д) постійна форма фібриляції передсердь на фоні вираженого органічного ураження серця;
е) розшаровуюча аневризма аорти;
є) стеноз магістральний артерій більше 50 %.
При III стадії гіпертонічної хвороби є об’єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней із симптомами з їх боку та порушенням функції. Діагноз гіпертонічної хвороби III стадії за наявності інфаркту міокарда, інсульту або інших ознак III стадії слід встановлювати лише в тих випадках, коли ці серцево-судинні ускладнення виникають на фоні існуючої тривало гіпертонічної хвороби, що підтверджується наявністю об’єктивних ознак гіпертензивного ураження органів-мішеней (гіпертрофія лівого шлуночка, генералізоване звуження артерій сітківки тощо) та/або документальним підтвердженням наявності у хворого артеріальної гіпертензії до розвитку асоційованих станів.
Показники артеріального тиску можуть бути знижені в осіб, які перенесли інфаркт міокарда або інсульт та отримують адекватну гіпотензивну терапію.
2) до пункту «б» належать:
гіпертонічна хвороба III стадії за наявності асоційованих станів, без тяжких незворотніх структурних уражень органів-мішеней;
симптоматичні артеріальні гіпертензії з підвищенням артеріального тиску до 2-3 ступеня;
Асоційовані клінічні стани:
транзиторна ішемічна атака, гостра гіпертензивна енцефалопатія;
{Абзац шостий підпункту 2 пункту 2 розділу IX виключено на підставі Наказу Міністерства оборони № 686 від 14.10.2024 }
протеїнурія більше 300 мг за добу.
Для II стадії характерні об’єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней без симптомів з їх боку чи порушення функції:
гіпертрофія лівого шлуночка (за даними ЕКГ (ознака Соколова-Лайона - більше 38 мм, Корнельський добуток (сума амплітуд зубця S (V3) та R (aVL) х тривалість (мс) комплексу QRS (aVL) у мм х мс - більше ніж 2440), ЕХО-КГ (індекс маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) для чоловіків - більше 115 г/м - 2 , для жінок - більше 95 г/м - 2 ), рентгенографії), або генералізоване звуження артерій сітківки, або УЗД-ознаки потовщення інтими - медії сонної артерії > 0,9 мм, або наявність атеросклеротичної бляшки, або наявність мікроальбумінурії (30-300 мг/добу), або відношення альбумін - креатинін у сечі для чоловіків рівне або більше за 22 мг/г (2,5 мг/ммоль), для жінок - рівне або більше за 31 мг/г (3,5 мг/ммоль) та/або невелике збільшення концентрації креатиніну в плазмі (для чоловіків - 115-133 мкмоль/л (1,3-1,5 мг/дл), для жінок - 107-124 мкмоль/л (1,2-1,4 мг/дл), або зниження швидкості клубочкової фільтрації (< 60 мл/хв/1,73 м - 2 ) чи кліренс креатиніну (< 60 мл/хв), або швидкість каротидно-стегнової пульсової хвилі більше 12 м/с, або ступнево-плечовий індекс кров’яного тиску менше 0,9.
У разі формулювання діагнозу гіпертонічної хвороби II стадії необхідно вказати, на підставі чого встановлюється II стадія захворювання (наявність гіпертрофії лівого шлуночка, звуження артерій сітківки тощо). У хворих з протеїнурією в діагнозі слід вказати на наявність гіпертензивного ураження нирок (якщо відсутня інша причина протеїнурії).
До цього ж пункту належить гіпертонічна хвороба II стадії.
3) до пункту «в» належить гіпертонічна хвороба I стадії з підвищеними показниками артеріального тиску (у спокої: систолічного - 140 мм.рт.ст. та вище, діастолічного - 90 мм.рт.ст. та вище). При I стадії об’єктивні ознаки органічних ушкоджень органів-мішеней та асоційовані клінічні стани відсутні.
Для діагнозу артеріальної гіпертензії в осіб старше 18 років рекомендовано однаково застосовувати показники як систолічного, так і діастолічного артеріального тиску. При цьому діагноз повинен засновуватися на результатах багаторазових вимірювань (не менше двох разів через 1-2 хвилини) артеріального тиску в положенні сидячи під час декількох візитів до лікаря. Таке підвищення є стабільним, тобто підтверджується при повторних вимірюваннях артеріального тиску (не менше ніж 2-3 рази в різні дні протягом 3-4 тижнів). Спонтанна нормалізація тиску можлива (під час відпочинку, перебування у відпустці тощо), але вона нетривала, настає повільно.
У кожному випадку гіпертонічної хвороби проводиться диференційна діагностика із симптоматичними гіпертензіями. Медичний огляд ВЛК особам із симптоматичною АГ проводиться також за основним захворюванням.
Незалежний коментар та роз’яснення
Стаття 39 стосується станів, при яких артеріальний тиск стабільно підвищений: гіпертонічної хвороби та вторинної, тобто симптоматичної, артеріальної гіпертензії. Гіпертонічна хвороба — це самостійне хронічне захворювання з підвищеним тиском, а симптоматична гіпертензія виникає на тлі іншої основної хвороби.
Підвищений тиск може проявлятися головним болем, запамороченням, серцебиттям, шумом у вухах, задишкою, болем у грудях, погіршенням зору, але нерідко тривалий час перебігає майже безсимптомно. Для ВЛК важливий не лише сам факт високих цифр тиску, а те, чи є ураження так званих органів-мішеней: серця, мозку, нирок, судин, сітківки ока.
Легша форма за цією статтею — гіпертонічна хвороба I стадії: тиск підвищений, але об’єктивних ознак органічного ураження органів-мішеней і асоційованих клінічних станів немає. Тяжчі форми — II і III стадії: при II стадії вже є об’єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней без симптомів з їх боку чи порушення функції, а при III стадії є ураження органів-мішеней із симптомами та порушенням функції, зокрема асоційовані клінічні стани.
Що впливає на категорію
- Ключовий фактор — стадія гіпертонічної хвороби: I, II або III. Стадія встановлюється з урахуванням рівня артеріального тиску та наявності об’єктивних ознак ураження органів-мішеней.
- Гіпертонічна хвороба III стадії з незворотними структурними ураженнями органів-мішеней належить до пункту «а» і відповідає категорії «Непридатний до військової служби».
- До пункту «а» також належать симптоматичні артеріальні гіпертензії за наявності асоційованих станів, які викликали тяжкі незворотні структурні ураження органів-мішеней.
- До пункту «а» віднесені симптоматичні артеріальні гіпертензії та гіпертонічна хвороба з підвищенням артеріального тиску 3 ступеня, який не коригується гранично допустимими дозами максимально можливих комбінацій препаратів.
- Асоційовані клінічні стани для пункту «а»: інфаркт міокарда; серцева недостатність IIБ–III стадій, зокрема з фракцією викиду лівого шлуночка менше 45%; інсульт, підтверджений нейровізуалізаційними методами; хронічна гіпертензивна енцефалопатія III стадії; судинна деменція; крововиливи та ексудати в сітківці з набряком диска зорового нерва або без нього; ниркова недостатність із визначеними в тексті рівнями креатиніну; постійна форма фібриляції передсердь на фоні вираженого органічного ураження серця; розшаровуюча аневризма аорти; стеноз магістральних артерій більше 50%.
- Гіпертонічна хвороба III стадії за наявності асоційованих станів, але без тяжких незворотних структурних уражень органів-мішеней, належить до пункту «б» і відповідає категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- Гіпертонічна хвороба II стадії належить до пункту «б» і відповідає категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення». Для II стадії характерні об’єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней без симптомів з їх боку чи порушення функції.
- До пункту «б» також належать симптоматичні артеріальні гіпертензії з підвищенням артеріального тиску до 2–3 ступеня.
- Асоційовані клінічні стани для пункту «б»: транзиторна ішемічна атака, гостра гіпертензивна енцефалопатія, протеїнурія більше 300 мг за добу.
- Гіпертонічна хвороба I стадії належить до пункту «в» і відповідає категорії «Придатний до військової служби». Для I стадії вказані підвищені показники артеріального тиску у спокої: систолічний 140 мм рт. ст. та вище, діастолічний 90 мм рт. ст. та вище, за відсутності органічних ушкоджень органів-мішеней і асоційованих клінічних станів.
- Рівень артеріального тиску враховується за класифікацією: 1 ступінь — 140–159/90–99 мм рт. ст.; 2 ступінь — 160–170/100–109 мм рт. ст.; 3 ступінь — понад 180/110 мм рт. ст. і вище для діастолічного показника.
- Для категорії має значення не лише цифра тиску, а й наявність або відсутність ураження органів-мішеней, його тяжкість, незворотність, симптоми з боку уражених органів і порушення їх функції.
Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи
- Особи з підвищеним артеріальним тиском підлягають обстеженню в закладі охорони здоров’я або установі. Експертний діагноз формулюється із зазначенням стадії гіпертонічної хвороби та характеру ураження органів-мішеней.
- Для встановлення артеріальної гіпертензії в осіб старше 18 років використовують показники як систолічного, так і діастолічного тиску. Діагноз має ґрунтуватися на багаторазових вимірюваннях артеріального тиску в положенні сидячи: не менше двох разів через 1–2 хвилини під час декількох візитів до лікаря.
- Стабільність підвищення тиску підтверджується повторними вимірюваннями: не менше ніж 2–3 рази в різні дні протягом 3–4 тижнів.
- Для підтвердження II стадії враховують ознаки гіпертрофії лівого шлуночка за даними ЕКГ: ознака Соколова–Лайона більше 38 мм або Корнельський добуток більше ніж 2440 мм × мс.
- Гіпертрофія лівого шлуночка також може підтверджуватися ехокардіографією: індекс маси міокарда лівого шлуночка для чоловіків більше 115 г/м², для жінок більше 95 г/м², а також даними рентгенографії.
- Ураження судин і сітківки може підтверджуватися виявленням генералізованого звуження артерій сітківки, УЗД-ознаками потовщення інтими-медії сонної артерії понад 0,9 мм або наявністю атеросклеротичної бляшки.
- Ураження нирок для II стадії може підтверджуватися мікроальбумінурією 30–300 мг за добу, співвідношенням альбумін/креатинін у сечі: для чоловіків рівним або більшим за 22 мг/г, для жінок рівним або більшим за 31 мг/г, а також невеликим підвищенням креатиніну в плазмі в межах, наведених у тексті статті.
- Також для II стадії враховуються зниження швидкості клубочкової фільтрації менше 60 мл/хв/1,73 м², кліренс креатиніну менше 60 мл/хв, швидкість каротидно-стегнової пульсової хвилі більше 12 м/с або ступнево-плечовий індекс кров’яного тиску менше 0,9.
- Протеїнурія більше 300 мг за добу є одним із асоційованих клінічних станів для пункту «б». Якщо протеїнурія пов’язана саме з гіпертензією і немає іншої причини, у діагнозі має бути зазначене гіпертензивне ураження нирок.
- Для пункту «а» ниркова недостатність підтверджується підвищенням креатиніну в плазмі: у чоловіків вище 133 мкмоль/л або понад 1,5 мг/дл, у жінок вище 124 мкмоль/л або понад 1,4 мг/дл. Таке підвищення має бути підтверджене не менш як трьома дослідженнями та тривалістю не менше 30 днів.
- Інсульт для пункту «а» має бути підтверджений нейровізуалізаційними методами. У звичайній медичній практиці до таких методів належать комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія головного мозку.
- Серцеві ускладнення та ураження серця підтверджуються медичними даними про інфаркт міокарда, серцеву недостатність IIБ–III стадій, фракцію викиду лівого шлуночка менше 45%, постійну форму фібриляції передсердь на фоні вираженого органічного ураження серця.
- Для ураження очного дна значення мають дані огляду сітківки: крововиливи, ексудати, набряк диска зорового нерва або його відсутність, генералізоване звуження артерій сітківки.
- Для судинних уражень можуть враховуватися підтвердження розшаровуючої аневризми аорти та стенозу магістральних артерій більше 50%. У стандартній практиці такі стани зазвичай підтверджуються інструментальними методами візуалізації судин.
- Документальне підтвердження має значення, коли III стадію встановлюють за наявності інфаркту міокарда, інсульту або інших ознак III стадії: потрібно підтвердити, що ці ускладнення виникли на фоні тривало існуючої гіпертонічної хвороби, з об’єктивними ознаками гіпертензивного ураження органів-мішеней або з документами про артеріальну гіпертензію до розвитку асоційованих станів.
Важливі нюанси
- Сам факт одноразового високого тиску не є достатнім: у тексті прямо зазначено, що діагноз має ґрунтуватися на багаторазових вимірюваннях під час декількох візитів, а стабільність підвищення підтверджується повторними вимірюваннями в різні дні.
- Спонтанна нормалізація тиску можлива, наприклад під час відпочинку або перебування у відпустці, але за текстом вона нетривала і настає повільно. Тому оцінюється стабільність підвищення, а не лише окремий показник.
- III стадія гіпертонічної хвороби не встановлюється лише за фактом перенесеного інфаркту чи інсульту. Потрібно, щоб такі ускладнення виникли на фоні тривалої гіпертонічної хвороби, підтвердженої об’єктивними ознаками ураження органів-мішеней або документами про наявність артеріальної гіпертензії до ускладнення.
- Після інфаркту міокарда або інсульту показники артеріального тиску можуть бути зниженими на фоні адекватної гіпотензивної терапії. Це не виключає оцінки попередньої гіпертонічної хвороби та її ускладнень за наявності відповідних підтверджень.
- При формулюванні діагнозу гіпертонічної хвороби II стадії потрібно вказати, на підставі чого встановлена II стадія: наприклад, гіпертрофія лівого шлуночка, звуження артерій сітківки або інші наведені в тексті ознаки.
- У кожному випадку гіпертонічної хвороби проводиться диференційна діагностика із симптоматичними гіпертензіями. Якщо йдеться про симптоматичну артеріальну гіпертензію, медичний огляд ВЛК проводиться також за основним захворюванням.
- Різниця між II і III стадіями полягає не лише у цифрах тиску: при II стадії є об’єктивні ознаки ураження органів-мішеней без симптомів і порушення функції, а при III стадії — ураження органів-мішеней із симптомами та функціональними порушеннями.
- За цією статтею гіпертонічна хвороба I стадії відповідає категорії «Придатний до військової служби», II стадії — «Придатний до служби у частинах забезпечення», III стадії без тяжких незворотних структурних уражень — «Придатний до служби у частинах забезпечення», а III стадії з незворотними структурними ураженнями органів-мішеней — «Непридатний до військової служби».
Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.
Що робити далі
Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.