Заїкання із захлинанням
Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?
Проаналізувати свій діагнозОфіційний текст статті
Включено: заїкання із захлинанням F98 (5)
Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.
Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1
Градація: пункт → категорія
Офіційне пояснення до статті
Стаття 85: передбачає заїкання із захлинанням як особливі розлади емоцій.
1) до пункту «а» належать заїкання із захлинанням високого ступеня, що охоплює весь мовний апарат та робить мову малозрозумілою.
2) до пункту «б» належать стійкі, що не піддаються тривалому, систематичному лікуванню, афонії функціонального походження.
Якщо є заїкання, то оглянутий підлягає поглибленому обстеженню невропатологом, психіатром, оториноларингологом, а за можливості - й логопедом. Обстеження таких осіб проводиться у неврологічному стаціонарі.
Експертний висновок про ступінь придатності до військової служби виносить невропатолог на підставі даних обстеження та ретельного вивчення документів, одержаних з військової частини, ТЦК та СП, з місця навчання або роботи.
Ступінь вираження заїкання визначається шляхом динамічного нагляду за станом мовної функції в різних умовах та оцінюється за моментом найбільш вираженого прояву захворювання.
Суттєве значення в експертній оцінці має характеристика командування та вказівка на те, якою мірою заїкання впливає на виконання військовослужбовцем службових обов’язків на займаній посаді.
Помірним заїканням, яке не обмежує придатності оглянутого до військової служби, уважається лише затримка вимови (спотикання) на початку фрази, решта слів невеликої фрази на одному диханні вимовляється вільно або злегка сповільнено, але без повторювання слів.
Незалежний коментар та роз’яснення
Стаття 85 стосується заїкання із захлинанням — розладу мовлення, за якого порушується плавність, темп і ритм мовлення. Людина може робити паузи, «спотикатися» на початку фрази, повторювати звуки чи склади, говорити напружено або з відчуттям нестачі повітря. В офіційному поясненні цей стан віднесено до особливих розладів емоцій.
Легші прояви за цією статтею — це помірне заїкання або недомовлення, коли мова недостатньо виразна, але загалом залишається зрозумілою. Окремо в поясненні зазначено, що помірним заїканням, яке не обмежує придатності, вважається затримка вимови на початку фрази, після чого решта невеликої фрази вимовляється вільно або лише злегка сповільнено, без повторювання слів.
Тяжчий варіант — заїкання із захлинанням високого ступеня, яке охоплює весь мовний апарат і робить мову малозрозумілою. Саме ступінь вираження мовного порушення, а не лише сам факт заїкання, є ключовим для визначення категорії придатності за цією статтею.
Що впливає на категорію
- За пунктом «а» оцінюється заїкання із захлинанням високого ступеня: воно охоплює весь мовний апарат і робить мову малозрозумілою; категорія — «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- За пунктом «б» оцінюється помірне заїкання або недомовлення, що робить мову недостатньо виразною; категорія — «Придатний до військової служби».
- В офіційному поясненні до пункту «б» також віднесено стійкі афонії функціонального походження, що не піддаються тривалому, систематичному лікуванню.
- Ступінь вираження заїкання визначається не одноразовим враженням, а динамічним наглядом за мовною функцією в різних умовах.
- Оцінка проводиться за моментом найбільш вираженого прояву захворювання.
- Для військовослужбовців суттєве значення має характеристика командування та дані про те, якою мірою заїкання впливає на виконання службових обов’язків на займаній посаді.
Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи
- За наявності заїкання офіційний текст вимагає поглибленого обстеження невропатологом, психіатром, оториноларингологом, а за можливості — логопедом.
- Обстеження таких осіб проводиться у неврологічному стаціонарі.
- Експертний висновок про ступінь придатності до військової служби виносить невропатолог на підставі даних обстеження та ретельного вивчення документів.
- Враховуються документи, одержані з військової частини, ТЦК та СП, з місця навчання або роботи.
- Для військовослужбовця важливим документом є характеристика командування із зазначенням, як мовне порушення впливає на виконання службових обов’язків.
- Підтвердження ступеня заїкання передбачає динамічний нагляд за мовною функцією в різних умовах; у медичній практиці це може включати клінічну оцінку спонтанного мовлення, читання, повторення фраз, розмови в різних ситуаціях, а також логопедичну оцінку плавності, темпу, повторів, пауз і зрозумілості мовлення.
- Для виключення або уточнення супутніх причин мовних порушень застосовуються профільні огляди: неврологічний, психіатричний і оториноларингологічний. При функціональній афонії доречна оцінка голосової функції та стану ЛОР-органів у межах огляду оториноларинголога.
- Якщо йдеться про стійку функціональну афонію, значення мають медичні дані про її функціональне походження та про те, що вона не піддається тривалому, систематичному лікуванню, оскільки саме така характеристика наведена в офіційному поясненні.
Важливі нюанси
- Сам факт заїкання не означає автоматичного обмеження придатності: за статтею розмежовуються високий ступінь із малозрозумілою мовою та помірні прояви, які не обмежують придатності.
- У цій статті передбачені лише дві підсумкові категорії: «Придатний до служби у частинах забезпечення» для пункту «а» та «Придатний до військової служби» для пункту «б». Категорії «Тимчасово непридатний», «Непридатний із повторним оглядом» і «Непридатний до військової служби» в наведеному тексті статті не зазначені.
- Помірним заїканням, яке не обмежує придатності, офіційно вважається затримка вимови на початку фрази, коли решта слів невеликої фрази на одному диханні вимовляється вільно або трохи сповільнено, але без повторювання слів.
- Оцінка має проводитися за найбільш вираженим проявом розладу, встановленим під час динамічного нагляду, а не лише за короткою розмовою в один момент.
- Офіційне пояснення окремо підкреслює роль невропатолога: саме він виносить експертний висновок про ступінь придатності на підставі обстеження та документів.
- Для військовослужбовців важливий не тільки медичний опис мовлення, а й практичний вплив заїкання на виконання обов’язків за посадою, що підтверджується характеристикою командування.
- У наданому тексті є особливість: у градації пункт «б» описаний як помірне заїкання або недомовлення, а в офіційному поясненні до пункту «б» додатково згадані стійкі функціональні афонії, що не піддаються тривалому, систематичному лікуванню. Обидва формулювання слід враховувати як частину офіційного тексту.
Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.
Що робити далі
Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.