Розлади вегетативної нервової системи, з синкопальними станами; сімейна дизавтономія; багатосистемна дегенерація, нейрогенна ортостатична гіпотензія
Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?
Проаналізувати свій діагнозОфіційний текст статті
Включено: розлади вегетативної нервової системи G90 (ідіопатична периферична вегетативна невропатія (ідіопатична вегетативна недостатність - синдром Бредбері-Еглстона)) з синкопальними станами G90.0;
сімейна дизавтономія (Райлі-Дея) G90.1; багатосистемна дегенерація, нейрогенна ортостатична гіпотензія (синдром Шая-Дрейджера) G90.3
Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.
Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1
Градація: пункт → категорія
Офіційне пояснення до статті
Стаття 83:
1) до пункту «а» належать: сімейна дизавтономія (Райлі-Дея), багатосистемна дегенерація, нейрогенна ортостатична гіпотензія (синдром Шая-Дрейджера).
2) до пункту «б» належить значно виражена ідіопатична периферична вегетативна невропатія (ідіопатична вегетативна недостатність - синдром Бредбері-Еглстона) з частими синкопальними станами (прості та судомні знепритомнення 1 раз на місяць і частіше), які підтверджуються військовими або медичними документами.
3) до пункту «в» належить ідіопатична периферична вегетативна невропатія (ідіопатична вегетативна недостатність - синдром Бредбері-Еглстона) з помірно вираженими проявами, синкопальними станами (прості та судомні знепритомнення рідше 1 разу на місяць), які підтверджується військовими або медичними документами.
Особи зі схильністю до станів з втратою свідомості (незалежно від їх частоти) - непридатні до керування транспортними засобами, до роботи на висоті, біля рухомих механізмів, вогню та води.
Психогенну вегетативну дистонію з гіпервентиляційним та кардіалгічним синдромами розглядати як соматоформну дисфункцію вегетативної нервової системи (F45.3 за МКХ 10) згідно зі статтею 17 Розкладу хвороб.
Психовегетативні пароксизми - панічні розлади (F41.0 за МКХ 10) розглядати згідно зі статтею 17 Розкладу хвороб.
Незалежний коментар та роз’яснення
Стаття 83 стосується розладів вегетативної нервової системи — тієї частини нервової системи, яка автоматично регулює артеріальний тиск, пульс, потовиділення, роботу внутрішніх органів і реакцію організму на зміну положення тіла. У межах цієї статті йдеться насамперед про вегетативну недостатність із синкопальними станами, тобто епізодами втрати свідомості, зокрема простими або судомними знепритомненнями.
Окремо в статті названі тяжкі або прогресуючі стани: сімейна дизавтономія, багатосистемна дегенерація та нейрогенна ортостатична гіпотензія. Для них характерні виражені порушення автоматичної регуляції організму, зокрема падіння тиску у вертикальному положенні, непритомність, нестійкість, порушення інших вегетативних функцій. Такі стани в офіційному поясненні віднесені до найтяжчого пункту статті.
Легші варіанти в межах цієї статті — це ідіопатична периферична вегетативна невропатія, або ідіопатична вегетативна недостатність, коли прояви є стійкими, але різняться за вираженістю та частотою непритомності. Вирішальне значення має не сама назва діагнозу, а ступінь вегетативних проявів, наявність і частота синкопальних станів та їх підтвердження військовими або медичними документами.
Що впливає на категорію
- До категорії «Непридатний до військової служби» за пунктом «а» належать швидко або повільно прогресуючі стани зі значними порушеннями функції. Офіційне пояснення прямо відносить сюди сімейну дизавтономію, багатосистемну дегенерацію та нейрогенну ортостатичну гіпотензію.
- До категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення» за пунктом «б» належить значно виражена ідіопатична периферична вегетативна невропатія, або ідіопатична вегетативна недостатність, із частими синкопальними станами.
- Для пункту «б» частими синкопальними станами вважаються прості та судомні знепритомнення 1 раз на місяць і частіше, якщо вони підтверджуються військовими або медичними документами.
- До категорії «Придатний до військової служби» за пунктом «в» належить ідіопатична периферична вегетативна невропатія, або ідіопатична вегетативна недостатність, з помірно вираженими проявами та синкопальними станами рідше 1 разу на місяць.
- Для пункту «в» важливо, що розлади є стійкими та помірно вираженими, але без проявів, зазначених у пункті «б».
- Ключові критерії розмежування пунктів — конкретний діагноз, прогресуючий характер стану, ступінь порушення функцій, значна або помірна вираженість вегетативних проявів, частота знепритомнень і документальне підтвердження цих станів.
Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи
- Офіційний текст прямо вимагає, щоб синкопальні стани — прості або судомні знепритомнення — підтверджувалися військовими або медичними документами.
- У документах має бути відображено сам факт втрати свідомості, характер епізоду та частота таких станів, оскільки саме частота знепритомнень розмежовує пункт «б» і пункт «в».
- Для підтвердження вегетативної недостатності в медичній практиці зазвичай оцінюють скарги, перебіг хвороби, неврологічний статус, показники артеріального тиску та пульсу в різних положеннях тіла, зокрема при переході у вертикальне положення.
- Як загальна довідкова інформація, при підозрі на нейрогенну ортостатичну гіпотензію або інші розлади вегетативної регуляції можуть застосовуватися тести автономної нервової системи, ортостатичні проби, добове спостереження за серцевим ритмом і артеріальним тиском, а також обстеження для виключення інших причин втрати свідомості.
- За наявності судомних знепритомнень у клінічній практиці можуть використовуватися додаткові неврологічні та кардіологічні обстеження, щоб відрізнити синкопальні стани від інших причин раптової втрати свідомості.
- Якщо прояви мають психогенний характер, офіційне пояснення вказує, що психогенна вегетативна дистонія з гіпервентиляційним або кардіалгічним синдромом, а також психовегетативні пароксизми — панічні розлади — розглядаються не за статтею 83, а за статтею 17 Розкладу хвороб.
Важливі нюанси
- Сама схильність до станів із втратою свідомості, незалежно від їх частоти, за офіційним поясненням означає непридатність до керування транспортними засобами, роботи на висоті, біля рухомих механізмів, вогню та води.
- Частота знепритомнень має принципове значення: 1 раз на місяць і частіше належить до пункту «б», рідше 1 разу на місяць — до пункту «в», якщо йдеться про ідіопатичну периферичну вегетативну невропатію з відповідною вираженістю проявів.
- Сімейна дизавтономія, багатосистемна дегенерація та нейрогенна ортостатична гіпотензія в офіційному поясненні не розподіляються за частотою непритомності: вони прямо віднесені до пункту «а».
- Психогенна вегетативна дистонія та панічні розлади не оцінюються за статтею 83, навіть якщо супроводжуються вегетативними симптомами; для них офіційно зазначена інша стаття Розкладу хвороб.
- У наведеній редакції статті 83 передбачені лише три підсумкові категорії: «Непридатний до військової служби», «Придатний до служби у частинах забезпечення» та «Придатний до військової служби». Категорії «Тимчасово непридатний» і «Непридатний із повторним оглядом» у цій статті не зазначені.
Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.
Що робити далі
Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.