Розлади вегетативної нервової системи, з синкопальними станами; сімейна дизавтономія; багатосистемна дегенерація, нейрогенна ортостатична гіпотензія
Оцінку придатності осіб за статтею 83 проводять за наявності таких станів: синкопальні стани, сімейна дизавтономія та нейрогенна ортостатична гіпотензія. Для вибору пункту враховують критерії: прогресування, вираженість і стійкість вегетативних проявів. Категорія є наслідком документально підтвердженого ступеня стану та його відповідності опису градації, яку встановлює ВЛК.
Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?
Проаналізувати свій діагнозГрадація: пункт → стан → категорія
Категорію дає не сам діагноз, а пункт градації: він визначається задокументованим ступенем порушення функцій.
| Пункт | Стан за Розкладом | Ймовірна категорія |
|---|---|---|
| а | швидко або повільно прогресуючі зі значними порушеннями функції | Непридатний |
| б | стійкі значно виражені вегетативні прояви | Частини забезпечення |
| в | стійкі помірно виражені вегетативні розлади без вказаних в пункті «б» проявів | Придатний |
Офіційний текст статті
Включено: розлади вегетативної нервової системи G90 (ідіопатична периферична вегетативна невропатія (ідіопатична вегетативна недостатність - синдром Бредбері-Еглстона)) з синкопальними станами G90.0;
сімейна дизавтономія (Райлі-Дея) G90.1; багатосистемна дегенерація, нейрогенна ортостатична гіпотензія (синдром Шая-Дрейджера) G90.3
Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.
Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1
Перевірив:Кіріченко ЄвгенЧинна редакція статті — 22.08.2025. Звірено з першоджерелом: 05.09.2026.
Офіційне пояснення до статті
Стаття 83:
1) до пункту «а» належать: сімейна дизавтономія (Райлі-Дея), багатосистемна дегенерація, нейрогенна ортостатична гіпотензія (синдром Шая-Дрейджера).
2) до пункту «б» належить значно виражена ідіопатична периферична вегетативна невропатія (ідіопатична вегетативна недостатність - синдром Бредбері-Еглстона) з частими синкопальними станами (прості та судомні знепритомнення 1 раз на місяць і частіше), які підтверджуються військовими або медичними документами.
3) до пункту «в» належить ідіопатична периферична вегетативна невропатія (ідіопатична вегетативна недостатність - синдром Бредбері-Еглстона) з помірно вираженими проявами, синкопальними станами (прості та судомні знепритомнення рідше 1 разу на місяць), які підтверджується військовими або медичними документами.
Особи зі схильністю до станів з втратою свідомості (незалежно від їх частоти) - непридатні до керування транспортними засобами, до роботи на висоті, біля рухомих механізмів, вогню та води.
Психогенну вегетативну дистонію з гіпервентиляційним та кардіалгічним синдромами розглядати як соматоформну дисфункцію вегетативної нервової системи (F45.3 за МКХ 10) згідно зі статтею 17 Розкладу хвороб.
Психовегетативні пароксизми - панічні розлади (F41.0 за МКХ 10) розглядати згідно зі статтею 17 Розкладу хвороб.
Незалежний коментар та роз’яснення
Стаття 83 стосується розладів вегетативної нервової системи — тієї частини нервової системи, яка автоматично регулює артеріальний тиск, пульс, потовиділення, роботу внутрішніх органів і реакцію організму на зміну положення тіла. У межах цієї статті йдеться насамперед про вегетативну недостатність із синкопальними станами, тобто епізодами втрати свідомості, зокрема простими або судомними знепритомненнями.
Окремо в статті названі тяжкі або прогресуючі стани: сімейна дизавтономія, багатосистемна дегенерація та нейрогенна ортостатична гіпотензія. Для них характерні виражені порушення автоматичної регуляції організму, зокрема падіння тиску у вертикальному положенні, непритомність, нестійкість, порушення інших вегетативних функцій. Такі стани в офіційному поясненні віднесені до найтяжчого пункту статті.
Легші варіанти в межах цієї статті — це ідіопатична периферична вегетативна невропатія, або ідіопатична вегетативна недостатність, коли прояви є стійкими, але різняться за вираженістю та частотою непритомності. Вирішальне значення має не сама назва діагнозу, а ступінь вегетативних проявів, наявність і частота синкопальних станів та їх підтвердження військовими або медичними документами.
Що впливає на категорію
- До категорії «Непридатний до військової служби» за пунктом «а» належать швидко або повільно прогресуючі стани зі значними порушеннями функції. Офіційне пояснення прямо відносить сюди сімейну дизавтономію, багатосистемну дегенерацію та нейрогенну ортостатичну гіпотензію.
- До категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення» за пунктом «б» належить значно виражена ідіопатична периферична вегетативна невропатія, або ідіопатична вегетативна недостатність, із частими синкопальними станами.
- Для пункту «б» частими синкопальними станами вважаються прості та судомні знепритомнення 1 раз на місяць і частіше, якщо вони підтверджуються військовими або медичними документами.
- До категорії «Придатний до військової служби» за пунктом «в» належить ідіопатична периферична вегетативна невропатія, або ідіопатична вегетативна недостатність, з помірно вираженими проявами та синкопальними станами рідше 1 разу на місяць.
- Для пункту «в» важливо, що розлади є стійкими та помірно вираженими, але без проявів, зазначених у пункті «б».
- Ключові критерії розмежування пунктів — конкретний діагноз, прогресуючий характер стану, ступінь порушення функцій, значна або помірна вираженість вегетативних проявів, частота знепритомнень і документальне підтвердження цих станів.
Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи
- Офіційний текст прямо вимагає, щоб синкопальні стани — прості або судомні знепритомнення — підтверджувалися військовими або медичними документами.
- У документах має бути відображено сам факт втрати свідомості, характер епізоду та частота таких станів, оскільки саме частота знепритомнень розмежовує пункт «б» і пункт «в».
- Для підтвердження вегетативної недостатності в медичній практиці зазвичай оцінюють скарги, перебіг хвороби, неврологічний статус, показники артеріального тиску та пульсу в різних положеннях тіла, зокрема при переході у вертикальне положення.
- Як загальна довідкова інформація, при підозрі на нейрогенну ортостатичну гіпотензію або інші розлади вегетативної регуляції можуть застосовуватися тести автономної нервової системи, ортостатичні проби, добове спостереження за серцевим ритмом і артеріальним тиском, а також обстеження для виключення інших причин втрати свідомості.
- За наявності судомних знепритомнень у клінічній практиці можуть використовуватися додаткові неврологічні та кардіологічні обстеження, щоб відрізнити синкопальні стани від інших причин раптової втрати свідомості.
- Якщо прояви мають психогенний характер, офіційне пояснення вказує, що психогенна вегетативна дистонія з гіпервентиляційним або кардіалгічним синдромом, а також психовегетативні пароксизми — панічні розлади — розглядаються не за статтею 83, а за статтею 17 Розкладу хвороб.
Важливі нюанси
- Сама схильність до станів із втратою свідомості, незалежно від їх частоти, за офіційним поясненням означає непридатність до керування транспортними засобами, роботи на висоті, біля рухомих механізмів, вогню та води.
- Частота знепритомнень має принципове значення: 1 раз на місяць і частіше належить до пункту «б», рідше 1 разу на місяць — до пункту «в», якщо йдеться про ідіопатичну периферичну вегетативну невропатію з відповідною вираженістю проявів.
- Сімейна дизавтономія, багатосистемна дегенерація та нейрогенна ортостатична гіпотензія в офіційному поясненні не розподіляються за частотою непритомності: вони прямо віднесені до пункту «а».
- Психогенна вегетативна дистонія та панічні розлади не оцінюються за статтею 83, навіть якщо супроводжуються вегетативними симптомами; для них офіційно зазначена інша стаття Розкладу хвороб.
- У наведеній редакції статті 83 передбачені лише три підсумкові категорії: «Непридатний до військової служби», «Придатний до служби у частинах забезпечення» та «Придатний до військової служби». Категорії «Тимчасово непридатний» і «Непридатний із повторним оглядом» у цій статті не зазначені.
Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.
Часті питання про статтю 83
Як часто мають траплятися знепритомнення для пункту «б» статті 83?
Пункт «б» охоплює значно виражену ідіопатичну периферичну вегетативну невропатію, тобто синдром Бредбері-Еглстона, з частими синкопальними станами: простими та судомними знепритомненнями раз на місяць і частіше. Частота має підтверджуватись військовими або медичними документами. Категорія за цим пунктом — «Придатний до служби у частинах забезпечення».
Що буде, якщо знепритомнення трапляються рідше одного разу на місяць?
Ідіопатичну периферичну вегетативну невропатію з помірно вираженими проявами і синкопальними станами рідше одного разу на місяць, підтвердженими військовими або медичними документами, стаття 83 відносить до пункту «в». Йому відповідає категорія «Придатний до військової служби».
Чи розглядають панічні атаки та вегетосудинну дистонію за статтею 83?
Ні. Психогенну вегетативну дистонію з гіпервентиляційним та кардіалгічним синдромами належить розглядати як соматоформну дисфункцію вегетативної нервової системи, а психовегетативні пароксизми, тобто панічні розлади, — окремо. Обидва ці стани оцінюють згідно зі статтею 17 Розкладу хвороб, а не за статтею 83.
Які обмеження мають особи зі схильністю до втрати свідомості?
Незалежно від частоти нападів такі особи визнаються непридатними до керування транспортними засобами, до роботи на висоті, біля рухомих механізмів, вогню та води. Це застереження діє окремо від категорії придатності, яку ВЛК визначає за відповідним пунктом статті 83.
Які діагнози стаття 83 відносить до пункту «а»?
Це сімейна дизавтономія, відома як синдром Райлі-Дея, багатосистемна дегенерація та нейрогенна ортостатична гіпотензія, тобто синдром Шая-Дрейджера. Опис пункту «а» стосується швидко або повільно прогресуючих розладів зі значними порушеннями функції, а категорія за ним — «Непридатний до військової служби».
Що робити далі
Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.
Коди МКХ-10 цієї статті
4 кодиСтани з цими кодами міжнародної класифікації хвороб розглядаються за статтею 83. Сам код категорію не визначає — її дає пункт градації, підтверджений медичними документами.