Хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів; хвороби легенів, спричинені зовнішніми агентами, інтерстиціальні хвороби легень; хронічні гнійні та некротичні хвороби, хвороби плеври, інші хвороби органів дихання
Стаття 46 регулює оцінку придатності осіб із ХОЗЛ, бронхоектатичною хворобою, інтерстиціальними ураженнями легень, пневмоконіозами та хворобами плеври. Категорія залежить не від самого діагнозу чи коду МКХ-10, а від задокументованого ступеня порушення функції зовнішнього дихання: значного, помірного, незначного або відсутнього. Показники визначають поза загостренням за допомогою спірометрії.
Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?
Проаналізувати свій діагнозГрадація: пункт → стан → категорія
Категорію дає не сам діагноз, а пункт градації: він визначається задокументованим ступенем порушення функцій.
| Пункт | Стан за Розкладом | Ймовірна категорія |
|---|---|---|
| а | зі значними порушеннями функції зовнішнього дихання | Непридатний |
| б | з помірними порушеннями функції зовнішнього дихання | Частини забезпечення |
| в | з незначними порушеннями функції зовнішнього дихання; за наявності об’єктивних даних без порушень функції зовнішнього дихання | Придатний |
Офіційний текст статті
Включено: хронічні хвороби нижніх дихальних шляхів J40-J44, J47 (хронічний бронхіт, емфізема, хронічна обструктивна хвороба легенів, бронхоектатична хвороба); хвороби легенів, спричинені зовнішніми агентами, інтерстиціальні хвороби легень J60-J84 (пневмоконіози, хронічні пневмоніти, ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт, легеневий альвеолярний протеїноз, гемосидероз та інші дисеміновані захворювання легень); хронічні гнійні та некротичні хвороби, хвороби плеври, інші хвороби органів дихання J85-J99 (абсцес легені та середостіння, піоторакс та інші)
Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.
Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1
Перевірив:Кіріченко ЄвгенЧинна редакція статті — 22.08.2025. Звірено з першоджерелом: 05.09.2026.
Офіційне пояснення до статті
Стаття 46. За цією статтею оглядаються особи із:
хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ);
бронхоектатичною хворобою;
інтерстиційними захворюваннями легень (ідіопатичний легеневий фіброз, підгострий та хронічний перебіг гіперсенситивного пневмоніту, легеневий альвеолярний протеїноз, гемосидероз, гістіоцитоз-Х тощо);
пневмоконіозами;
хворобами плеври (фіброторакс, плевральні злуки, бляшки тощо);
наслідками гострих захворювань легень із згадкою про фіброз;
синдромом альвеолярної гіповентиляції легень у хворих із ожирінням.
Ступінь придатності визначається за пунктами «а», «б» або «в» в залежності від ступеня порушень функції зовнішнього дихання (ФЗД). Ступінь порушення ФЗД та інші інструментальні показники для прийняття експертного рішення визначаються поза загостренням захворювання.
Таблиця 13
Показники оцінки функції зовнішнього дихання
| Показники | Норма | Ступені порушення функції зовнішнього дихання | ||
| незначний | помірний | значний | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Клінічні | Задишка при раніше звичних фізичних навантаженнях та під час загострень | Задишка при виконанні незначних фізичних навантажень, повторні загострення, що погіршують якість життя хворого | Задишка в стані спокою, ознаки хронічної правошлуночкової недостатності | |
| Інструментальні | ||||
| Ра О 2 , мм.рт.ст. | <60 | |||
| РаСО 2 , мм.рт.ст. | >45 | |||
| Sа О 2 , % | <90 | |||
| ФЗД | ||||
| Життєва ємність легень (ЖЄЛ) у відсотках належної величини | >85 | 84-70 | 69-50 | <50 |
| Максимальна вентиляція легень (МВЛ) у відсотках належної величини | >75 | 74-55 | 54-35 | <35 |
| Обсяг форсованого видиху за першу секунду (ОФВ1) у відсотках належної величини | >80 | 79-50 | 49-30 | <30 |
Оцінка функціонального стану апарату зовнішнього дихання проводиться поза загостренням захворювань за допомогою спірометрії.
Під час оцінки ФЗД у разі ХОЗЛ слід орієнтуватись передусім на показник ОФВ1. Також для цих захворювань характерне співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ менше 70 %. Діагноз ХОЗЛ (хронічного бронхіту чи емфіземи легень) для молодих людей віком до 30 років є винятком. У таких хворих перш за все при обстеженні необхідно виключити інші найчастіші причини хронічного кашлю: бронхіальну астму, гастроезофагеальний рефлюкс або захворювання верхніх дихальних шляхів тощо. Якщо все-таки в молодих людей буде наявний симптомокомплекс ХОЗЛ (клініко-функціональна картина незворотної бронхообструкції), обов’язковим є виключення вроджених його причин, таких як дефіцит альфа 1-антитрипсину, муковісцидоз чи вроджені вади розвитку легень.
При оцінці ФЗД при бронхоектатичній хворобі, інтерстиційних захворюваннях легень, пневмоконіозах, хворобах плеври, наслідках гострих захворювань легень із згадкою про фіброз, синдромі альвеолярної гіповентиляції легень слід орієнтуватись у першу чергу на показники ЖЕЛ, PaO 2 , SaO 2 .
Незалежний коментар та роз’яснення
Стаття 46 охоплює хронічні захворювання нижніх дихальних шляхів, легеневої тканини та плеври: хронічний бронхіт, емфізему, хронічне обструктивне захворювання легень, бронхоектатичну хворобу, інтерстиційні хвороби легень, пневмоконіози, фіброзні наслідки перенесених гострих хвороб легень, фіброторакс, плевральні злуки, плевральні бляшки, а також хронічні гнійні й некротичні процеси на кшталт абсцесу легені чи піотораксу.
Зазвичай такі стани проявляються хронічним кашлем, мокротинням, задишкою, зниженням переносимості фізичного навантаження, повторними загостреннями або інфекціями дихальних шляхів. При інтерстиційних хворобах і фіброзі частіше домінує прогресуюча задишка та зниження насичення крові киснем, при бронхоектазах — хронічне виділення мокротиння та загострення, при хворобах плеври — обмеження розправлення легень через рубцеві зміни.
Ключове для ВЛК за цією статтею — не лише назва діагнозу, а ступінь порушення функції зовнішнього дихання. Легші форми можуть мати об’єктивні зміни в легенях без порушення функції або з незначним порушенням. Тяжкі форми супроводжуються вираженою задишкою, значним падінням показників спірометрії, порушенням газообміну та ознаками хронічної правошлуночкової недостатності.
Що впливає на категорію
- Пункт «а» застосовується при значних порушеннях функції зовнішнього дихання: категорія — «Непридатний до військової служби». За таблицею до значного ступеня належать, зокрема, задишка у стані спокою, ознаки хронічної правошлуночкової недостатності, РаO2 менше 60 мм рт. ст., РаCO2 більше 45 мм рт. ст., SaO2 менше 90 %, ЖЄЛ менше 50 % належної величини, МВЛ менше 35 %, ОФВ1 менше 30 %.
- Пункт «б» застосовується при помірних порушеннях функції зовнішнього дихання: категорія — «Придатний до служби у частинах забезпечення». За таблицею це задишка при виконанні незначних фізичних навантажень, повторні загострення, що погіршують якість життя, ЖЄЛ 69–50 %, МВЛ 54–35 %, ОФВ1 49–30 %.
- Пункт «в» застосовується при незначних порушеннях функції зовнішнього дихання або за наявності об’єктивних даних без порушень функції зовнішнього дихання: категорія — «Придатний до військової служби». За таблицею незначному ступеню відповідають задишка при раніше звичних фізичних навантаженнях та під час загострень, ЖЄЛ 84–70 %, МВЛ 74–55 %, ОФВ1 79–50 %.
- Нормальними за таблицею є такі показники функції зовнішнього дихання: ЖЄЛ більше 85 % належної величини, МВЛ більше 75 %, ОФВ1 більше 80 %. Якщо при наявних об’єктивних змінах функція зовнішнього дихання не порушена, офіційний текст відносить такий стан до пункту «в».
- Ступінь порушення функції зовнішнього дихання та інші інструментальні показники для експертного рішення визначаються поза загостренням захворювання.
- При хронічному обструктивному захворюванні легень оцінка передусім орієнтується на ОФВ1. Для цих захворювань також характерне співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ менше 70 %.
- При бронхоектатичній хворобі, інтерстиційних захворюваннях легень, пневмоконіозах, хворобах плеври, фіброзних наслідках гострих захворювань легень та синдромі альвеолярної гіповентиляції у першу чергу враховуються ЖЄЛ, PaO2 і SaO2.
Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи
- Основне функціональне підтвердження — спірометрія, проведена поза загостренням. Вона має відображати показники, прямо наведені в офіційному поясненні: ЖЄЛ, МВЛ, ОФВ1, а при оцінці ХОЗЛ також співвідношення ОФВ1/ФЖЄЛ.
- Порушення газообміну підтверджують показники PaO2, PaCO2 та SaO2, зазначені в таблиці оцінки функції зовнішнього дихання. У медичній практиці для цього використовують оцінку газового складу крові та показники насичення крові киснем.
- Об’єктивні зміни в легенях і плеврі зазвичай підтверджуються методами візуалізації: рентгенографією органів грудної клітки, комп’ютерною томографією, а для інтерстиційних процесів, фіброзу, бронхоектазів, пневмоконіозів, плевральних бляшок, злук чи фібротораксу — деталізованими томографічними описами, якщо вони виконувались.
- Хронічний перебіг і повторні загострення підтверджуються медичними записами за період спостереження: висновками лікаря, виписками після стаціонарного лікування, результатами обстежень, у яких зафіксовано діагноз, загострення, ускладнення або наслідки захворювання.
- При бронхоектатичній хворобі, хронічних гнійних процесах, абсцесі легені чи піотораксі додатково можуть мати значення результати обстежень, що документують інфекційно-запальний або гнійний процес: клінічні аналізи, дослідження мокротиння, мікробіологічні посіви, дані візуалізації та виписки про лікування таких станів.
- Для молодих людей віком до 30 років діагноз ХОЗЛ, хронічного бронхіту чи емфіземи офіційне пояснення називає винятком. У таких випадках в обстеженні необхідно виключити інші часті причини хронічного кашлю — бронхіальну астму, гастроезофагеальний рефлюкс, захворювання верхніх дихальних шляхів — а якщо є клініко-функціональна картина незворотної бронхообструкції, також виключити вроджені причини: дефіцит альфа-1-антитрипсину, муковісцидоз чи вроджені вади розвитку легень.
Важливі нюанси
- За статтею 46 категорія визначається не за самим фактом наявності ХОЗЛ, бронхоектазів, фіброзу, плевральних злук чи інших змін, а за ступенем порушення функції зовнішнього дихання.
- Обстеження для експертної оцінки має відображати стан поза загостренням. Симптоми під час гострого погіршення самі по собі не замінюють оцінку стабільних функціональних показників.
- У статті передбачені три підсумкові варіанти: значні порушення — «Непридатний до військової служби», помірні — «Придатний до служби у частинах забезпечення», незначні порушення або об’єктивні дані без порушень функції — «Придатний до військової служби». Категорія «Тимчасово непридатний» у наведеному тексті статті 46 не зазначена.
- Для ХОЗЛ головним орієнтиром є ОФВ1 і ознаки незворотної бронхообструкції, тоді як для інтерстиційних, плевральних, фіброзних та частини інших уражень легень більшу вагу мають ЖЄЛ і показники газообміну — PaO2 та SaO2.
- Плевральні бляшки, злуки, фіброторакс або фіброзні зміни після гострих захворювань легень можуть бути об’єктивними знахідками, але за офіційним текстом вирішальним залишається те, чи спричиняють вони порушення функції зовнішнього дихання і якого ступеня.
- У наданому тексті статті не виділено окремих правил визначення категорії для військовослужбовців, призовників або мобілізованих; градація побудована за ступенем порушення функції зовнішнього дихання.
Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.
Часті питання про статтю 46
Які показники спірометрії відповідають значному порушенню функції дихання?
Життєва ємність легень нижче 50 відсотків належної, максимальна вентиляція нижче 35 відсотків, обсяг форсованого видиху за першу секунду нижче 30 відсотків. Додатково: PaO2 менше 60 мм рт. ст., PaCO2 понад 45, SaO2 нижче 90 відсотків. Клінічно — задишка в спокої та ознаки хронічної правошлуночкової недостатності.
Чи можна робити спірометрію під час загострення ХОЗЛ для висновку ВЛК?
Ні. Ступінь порушення функції зовнішнього дихання та інші інструментальні показники для експертного рішення визначають поза загостренням захворювання. Оцінку функціонального стану проводять за допомогою спірометрії, а при ХОЗЛ орієнтуються передусім на обсяг форсованого видиху за першу секунду та співвідношення ОФВ1 до ФЖЄЛ.
Чи ставлять діагноз ХОЗЛ людині віком до 30 років?
Для молодих людей до 30 років такий діагноз є винятком. Спершу треба виключити інші найчастіші причини хронічного кашлю: бронхіальну астму, гастроезофагеальний рефлюкс, захворювання верхніх дихальних шляхів. Якщо картина незворотної бронхообструкції зберігається, обов’язково виключають дефіцит альфа-1-антитрипсину, муковісцидоз та вроджені вади розвитку легень.
На які показники дивляться при бронхоектатичній хворобі та хворобах плеври?
Передусім на життєву ємність легень, PaO2 та SaO2. Те саме стосується інтерстиційних захворювань легень, пневмоконіозів, наслідків гострих захворювань легень із згадкою про фіброз і синдрому альвеолярної гіповентиляції у хворих з ожирінням. Для ХОЗЛ головним орієнтиром натомість є ОФВ1.
Чи розглядають бронхіальну астму за цією статтею про хвороби легень?
Ні, бронхіальну астму з кодами J45-J46 оцінюють за окремою статтею 47. Ця стаття охоплює ХОЗЛ, бронхоектатичну хворобу, інтерстиційні захворювання легень, пневмоконіози, хвороби плеври у вигляді фіброторакса, плевральних злук і бляшок, наслідки гострих захворювань легень із фіброзом та синдром альвеолярної гіповентиляції при ожирінні.
Що робити далі
Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.
Коди МКХ-10 цієї статті
32 кодиСтани з цими кодами міжнародної класифікації хвороб розглядаються за статтею 46. Сам код категорію не визначає — її дає пункт градації, підтверджений медичними документами.