Злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених їм тканин, справжня поліцитемія, інші новоутворення невизначеного чи невідомого характеру лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин та мієлодиспластичний синдром
Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?
Проаналізувати свій діагнозОфіційний текст статті
Включено: злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених їм тканин (С81-С96), справжня поліцитемія (D45), інші новоутворення невизначеного чи невідомого характеру лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин (D47) та мієлодиспластичний синдром (D46)
Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.
Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1
Градація: пункт → категорія
Офіційне пояснення до статті
Стаття 9
1) до пункту «а» належать:
злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених їм тканин (С81-С96) та інші новоутворення невизначеного чи невідомого характеру лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин (D47), які потребують проведення специфічного лікування, згідно діючих клінічних протоколів, спрямованого на зменшення, стримання або припинення пухлинного росту новоутворення (оперативне лікування, цитостатична хіміотерапія, таргетна терапія, імунотерапія, променева терапія тощо), за вийнятком лімфоми Ходжкіна (С81) та фолікулярних неходжкінських лімфом у I-II стадіях (С82), хронічної мієлолейкемії у хронічній фазі (С92.1), есенціальної тромбоцитемії без тромбо-геморагічних ускладнень (D47.3), що розглядаються у підпункті «б»;
злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених їм тканин (С81-С96), інші новоутворення невизначеного чи невідомого характеру лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин (D47) в стадії клініко-гематологічної ремісії після проведення повного курсу специфічного лікування, спрямованого на зменшення, стримання або припинення пухлинного росту новоутворення (оперативне лікування, цитостатична хіміотерапія, таргетна терапія, імунотерапія, променева терапія тощо), якщо тривалість ремісії менше трьох років;
мієлодиспластичний синдром: рефрактерна анемія (D46.0 та D46.1), яка клінічно проявляється вираженим анемічним синдромом, що потребує проведення неодноразових трансфузій еритроцитарної маси або з рівнем гемоглобіну менше 110 г/л або потребувала проведення неодноразових трансфузій еритроцитарної маси протягом останніх чотирьох місяців;
інші форми мієлодиспластичних синдромів: МДС: рефрактерна анемія з надлишком бластних клітин (D46.2), рефрактерна анемія неуточнена (D46.4), рефрактерна анемія з мультилінійною дисплазією (D46.5), мієлодиспластичний синдром, асоційований з ізольованою хромосомною аномалією делеції 5q (D46.6) інші та неуточнені мієлодиспластичні синдроми (D46.7; D46.9);
справжня поліцитемія (D45) за наявності будь-якого з таких маркерів: у IIБ-III (мієлофібротичній) стадії; при виникненні тромбогеморагічних проявів, що потребують госпіталізації та відповідного лікування; що потребує або потребувала, згідно з діючими клінічними протоколами, проведення ексфузій крові частіше ніж 2 курси лікування на рік;
есенціальна тромбоцитемія (D47.3) у разі виникнення тромбогеморагічних проявів, що потребують госпіталізації та відповідного лікування.
2) до пункту «б» належать:
лімфома Ходжкіна (С81) та фолікулярні неходжкінські лімфоми (С82) у I-II стадіях при досягненні ремісії (доброї відповіді) після проведення терапії першої лінії (хіміотерапія, таргетна терапія, імунотерапія, променева терапія тощо); хронічна мієлолейкемія (С92.1) у хронічній фазі на тлі лікування інгібіторами тирозинкінази; есенціальна тромбоцитемія без тромбогеморагічних ускладнень (D47.3);
злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених їм тканин (С81-С96), справжня поліцитемія (D45) та інші новоутворення невизначеного чи невідомого характеру лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин (D47) в початкових стадіях, які не потребують, згідно з діючими клінічними протоколами, проведення специфічного лікування, спрямованого на зменшення, стримання або припинення пухлинного росту новоутворення (оперативне лікування, цитостатична хіміотерапія, таргетна терапія, імунотерапія, променева терапія тощо) в початковій стадії захворювання;
злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених їм тканин (С81-С96), та інші новоутворення невизначеного чи невідомого характеру лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин (D47), які не потребують, згідно з діючими клінічними протоколами, проведення специфічного лікування, спрямованого на зменшення, стримання або припинення пухлинного росту новоутворення (оперативне лікування, цитостатична хіміотерапія, таргетна терапія, імунотерапія, променева терапія тощо) при всіх стадіях захворювання;
мієлодиспластичний синдром: рефрактерна анемія (D46.0 та D46.1) з рівнем гемоглобіну більше 110 г/л, який не потребує проведення трансфузій еритроцитарної маси;
справжня поліцитемія (D45) у I-IIА стадії, що потребує або потребувала (згідно з діючими клінічними протоколами) проведення ексфузій крові не частіше, ніж 2 курси лікування на рік.
3) до пункту «в» належать злоякісні новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених їм тканин (С81-С96), справжня поліцитемія (D45) та інші новоутворення невизначеного чи невідомого характеру лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин (D47) в стадії клініко-гематологічної ремісії після проведення повного курсу специфічного лікування, спрямованого на зменшення, стримання або припинення пухлинного росту новоутворення (оперативне лікування, цитостатична хіміотерапія, таргетна терапія, імунотерапія, променева терапія тощо), якщо тривалість ремісії більше трьох років.
Незалежний коментар та роз’яснення
Стаття 9 стосується пухлин і передпухлинних/клональних станів кровотворної та лімфоїдної системи: лімфом, лейкемій та інших злоякісних новоутворень крові й лімфатичної тканини, справжньої поліцитемії, окремих новоутворень невизначеного чи невідомого характеру, а також мієлодиспластичного синдрому.
Що впливає на категорію
- Головна межа між пунктами — активність і тяжкість процесу: швидко або повільно прогресуючі захворювання зі значними змінами у складі крові та періодичними загостреннями віднесені до пункту «а» і дають категорію «Непридатний до військової служби».
- Повільно прогресуючі або непрогресуючі захворювання з помірними чи незначними порушеннями функції кровотворної системи та нечастими загостреннями віднесені до пункту «б» і дають категорію «Придатний до служби у частинах забезпечення».
- Захворювання у фазі тривалої стійкої ремісії після проведеного специфічного лікування віднесені до пункту «в» і дають категорію «Придатний до військової служби». У поясненні уточнено: для злоякісних новоутворень лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин, справжньої поліцитемії та інших новоутворень D47 це стосується клініко-гематологічної ремісії після повного курсу специфічного лікування, якщо ремісія триває більше трьох років.
- Потреба у специфічному лікуванні, спрямованому на зменшення, стримання або припинення пухлинного росту, є ключовим критерієм. До такого лікування в тексті віднесені оперативне лікування, цитостатична хіміотерапія, таргетна терапія, імунотерапія, променева терапія тощо.
- До пункту «а» належать злоякісні новоутворення C81–C96 та новоутворення D47, які потребують специфічного лікування, за винятком окремо названих станів, що розглядаються у пункті «б»: лімфома Ходжкіна та фолікулярні неходжкінські лімфоми у I–II стадіях, хронічна мієлолейкемія у хронічній фазі, есенціальна тромбоцитемія без тромбо-геморагічних ускладнень.
- Якщо злоякісне новоутворення C81–C96 або D47 перебуває у клініко-гематологічній ремісії після повного курсу специфічного лікування, але тривалість ремісії менше трьох років, це віднесено до пункту «а» — «Непридатний до військової служби».
- До пункту «б» належать лімфома Ходжкіна та фолікулярні неходжкінські лімфоми у I–II стадіях при досягненні ремісії або доброї відповіді після терапії першої лінії; хронічна мієлолейкемія у хронічній фазі на тлі лікування інгібіторами тирозинкінази; есенціальна тромбоцитемія без тромбогеморагічних ускладнень.
- До пункту «б» також належать початкові стадії злоякісних новоутворень C81–C96, справжньої поліцитемії та новоутворень D47, якщо вони не потребують специфічного лікування згідно з чинними клінічними протоколами.
- Для мієлодиспластичного синдрому важливі форма, вираженість анемії, рівень гемоглобіну та потреба у трансфузіях еритроцитарної маси. Рефрактерна анемія з вираженим анемічним синдромом, потребою у неодноразових трансфузіях або гемоглобіном менше 110 г/л, а також потреба у неодноразових трансфузіях протягом останніх чотирьох місяців віднесені до пункту «а».
- Інші форми мієлодиспластичного синдрому, прямо перелічені в поясненні — зокрема рефрактерна анемія з надлишком бластних клітин, рефрактерна анемія неуточнена, рефрактерна анемія з мультилінійною дисплазією, МДС з ізольованою делецією 5q, інші та неуточнені МДС — віднесені до пункту «а».
- Рефрактерна анемія при мієлодиспластичному синдромі з гемоглобіном більше 110 г/л, яка не потребує трансфузій еритроцитарної маси, віднесена до пункту «б».
- Для справжньої поліцитемії категорія залежить від стадії, тромбогеморагічних проявів і частоти ексфузій крові. IIБ–III, тобто мієлофібротична стадія, тромбогеморагічні прояви з госпіталізацією та лікуванням або потреба в ексфузіях крові частіше ніж 2 курси на рік віднесені до пункту «а».
- Справжня поліцитемія у I–IIА стадії, що потребує або потребувала ексфузій крові не частіше ніж 2 курси лікування на рік, віднесена до пункту «б».
- Для есенціальної тромбоцитемії визначальним є наявність тромбогеморагічних ускладнень: без таких ускладнень вона віднесена до пункту «б», а при тромбогеморагічних проявах, що потребують госпіталізації та відповідного лікування, — до пункту «а».
Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи
- Базовим підтвердженням для цієї статті є медичний діагноз, встановлений профільними фахівцями, із зазначенням конкретного захворювання, стадії, фази, перебігу, наявності ремісії або прогресування, функціональних порушень кровотворної системи та загострень.
- Для підтвердження змін у складі крові застосовуються загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою, визначення гемоглобіну, кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів та інші лабораторні показники, потрібні для оцінки анемії, поліцитемії, тромбоцитемії чи інших порушень кровотворення.
- Для мієлодиспластичного синдрому особливо важливі документи з рівнем гемоглобіну, оскільки в тексті прямо розмежовано стани з гемоглобіном менше 110 г/л і більше 110 г/л, а також дані про потребу або відсутність потреби у трансфузіях еритроцитарної маси.
- Факт неодноразових трансфузій еритроцитарної маси підтверджується медичними записами про переливання, виписками зі стаціонару, листками призначень або іншими офіційними медичними документами, де відображено проведення трансфузій, їхню повторюваність і період, зокрема протягом останніх чотирьох місяців, якщо це має значення для пункту «а».
- Для злоякісних новоутворень кровотворної та лімфоїдної системи у звичайній медичній практиці використовують морфологічне, цитологічне або гістологічне підтвердження, дослідження кісткового мозку, біопсію лімфатичного вузла чи іншої ураженої тканини, імуногістохімічні, цитогенетичні, молекулярно-генетичні та імунофенотипові дослідження — залежно від конкретного захворювання.
- Для стадіювання лімфом та оцінки поширеності процесу можуть використовуватися інструментальні методи візуалізації, зокрема комп’ютерна томографія, ПЕТ-КТ, ультразвукове дослідження, а також інші обстеження, які призначаються за клінічними протоколами.
- Потреба у специфічному лікуванні або її відсутність має підтверджуватися медичними висновками та записами про лікувальну тактику відповідно до чинних клінічних протоколів: оперативне лікування, цитостатична хіміотерапія, таргетна терапія, імунотерапія, променева терапія або спостереження без такого лікування.
- Проведення повного курсу специфічного лікування підтверджується виписками зі стаціонару, консультативними висновками, даними онкологічного або гематологічного лікування, протоколами чи записами про завершені курси хіміотерапії, таргетної терапії, імунотерапії, променевої терапії, оперативного лікування тощо.
- Клініко-гематологічна ремісія підтверджується медичними висновками з результатами оглядів і лабораторних досліджень у динаміці. Для застосування пунктів «а» або «в» принципово важливо документально встановити тривалість ремісії: менше трьох років або більше трьох років після повного курсу специфічного лікування.
- Для справжньої поліцитемії потрібні документи, які підтверджують стадію захворювання, наявність або відсутність мієлофібротичної стадії, потребу в ексфузіях крові та кількість курсів такого лікування на рік.
- Тромбогеморагічні прояви при справжній поліцитемії або есенціальній тромбоцитемії підтверджуються записами про відповідні ускладнення, госпіталізацію та проведене лікування, оскільки саме потреба у госпіталізації та лікуванні прямо зазначена в пункті «а».
- Для хронічної мієлолейкемії у хронічній фазі на тлі лікування інгібіторами тирозинкінази важливими є документи, які підтверджують фазу захворювання та факт такого лікування.
- Для лімфоми Ходжкіна та фолікулярних неходжкінських лімфом у I–II стадіях важливо підтвердити стадію, проведення терапії першої лінії та досягнення ремісії або доброї відповіді після лікування.
Важливі нюанси
- Стаття 9 не зводиться до правила «будь-яке онкогематологічне захворювання — автоматично непридатність». Категорія залежить від типу хвороби, стадії, потреби у специфічному лікуванні, наявності ремісії, її тривалості, змін у крові, загострень та ускладнень.
- Ремісія після лікування оцінюється окремо: якщо клініко-гематологічна ремісія після повного курсу специфічного лікування триває менше трьох років, текст відносить такий стан до пункту «а»; якщо більше трьох років — до пункту «в».
- Для пункту «в» у поясненні прямо названі злоякісні новоутворення C81–C96, справжня поліцитемія та новоутворення D47. Мієлодиспластичний синдром у цьому переліку пункту «в» не зазначений; для нього в поясненні деталізовані критерії пунктів «а» і «б».
- Наявність лікування не завжди означає однакову категорію. Наприклад, хронічна мієлолейкемія у хронічній фазі на тлі лікування інгібіторами тирозинкінази прямо віднесена до пункту «б», тоді як інші захворювання, які потребують специфічного протипухлинного лікування, здебільшого віднесені до пункту «а», крім зазначених винятків.
- Для справжньої поліцитемії важлива не лише сама назва діагнозу, а стадія, наявність тромбогеморагічних проявів і частота ексфузій крові: частіше ніж 2 курси лікування на рік — критерій пункту «а», не частіше ніж 2 курси на рік у I–IIА стадії — критерій пункту «б».
- Для есенціальної тромбоцитемії ключовий нюанс — ускладнення: без тромбогеморагічних ускладнень вона належить до пункту «б», а при тромбогеморагічних проявах із госпіталізацією та лікуванням — до пункту «а».
- У цій статті не передбачені категорії «Тимчасово непридатний» або «Непридатний із повторним оглядом»; наведені пункти ведуть до категорій «Непридатний до військової служби», «Придатний до служби у частинах забезпечення» або «Придатний до військової служби».
- У наданому тексті статті немає окремих правил для військовослужбовців, призовників чи мобілізованих; критерії сформульовані за медичними характеристиками захворювання та його перебігу.
- Формулювання «не потребує специфічного лікування» має значення лише тоді, коли це випливає з чинних клінічних протоколів і підтверджено медичною документацією, а не лише з факту тимчасової відсутності скарг.
- Для оцінки за цією статтею особливо важлива динаміка: зміни аналізів крові, загострення, відповіді на лікування, тривалість ремісії, трансфузії, ексфузії крові та госпіталізації через ускладнення мають бути відображені в медичних документах.
Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.
Що робити далі
Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.