Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини, безсимптомне носійство ВІЛ
Стаття 5 регулює оцінку придатності осіб за наявності таких станів: прогресуюча ВІЛ-хвороба, стабільна ВІЛ-хвороба та безсимптомне носійство ВІЛ. Категорію визначають за критеріями статті: перебіг ВІЛ-хвороби та стан імунної компенсації. ВЛК співвідносить підтверджені медичні дані з конкретним пунктом градації та передбаченою ним категорією, тому вирішальним є задокументований ступінь стану.
Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?
Проаналізувати свій діагнозГрадація: пункт → стан → категорія
Категорію дає не сам діагноз, а пункт градації: він визначається задокументованим ступенем порушення функцій.
| Пункт | Стан за Розкладом | Ймовірна категорія |
|---|---|---|
| а | хвороба, зумовлена ВІЛ (прогресуюча), з імунною декомпенсацією | Непридатний |
| б | хвороба, зумовлена ВІЛ, з імунною субкомпенсацією | Частини забезпечення |
| в | хвороба, зумовлена ВІЛ (стабільна) або безсимптомне носійство ВІЛ, з імунною компенсацією | Придатний |
Офіційний текст статті
Включено: хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) В20-В24, безсимптомне носійство ВІЛ Z21
Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.
Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1
Перевірив:Кіріченко ЄвгенЧинна редакція статті — 22.08.2025. Звірено з першоджерелом: 05.09.2026.
Офіційне пояснення до статті
Стаття 5 передбачає різні клінічні стадії хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) за рубриками В20-В24 та безсимптомне носійство ВІЛ - Z21.
Під час проведення медичного огляду військовослужбовців за даною статтею обов’язковими є огляд інфекціоністом, імунологічне дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ або антитіл та білку р24 ВІЛ, визначення рівнів абсолютного значення CD4 Т-лімфоцитів (CD4) та, за клінічної потреби, вірусного навантаження (ВН) ВІЛ.
Лабораторне підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції проводиться відповідно до системи управління якістю лабораторних досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.
Наявність ВІЛ-інфекції не може виступати дискримінуючим фактором. Антиретровірусна терапія (АРТ) є єдиним способом ефективного контролю за ВІЛ-інфекцією, а досягнутий не визначуваний рівень ВН ВІЛ в крові, унаслідок високої прихильності до прийому АРТ, прирівнюється до нульового ризику передачі ВІЛ статевим шляхом здоровим особам. Рівень CD4 Т-лімфоцитів є допоміжним результатом обстеження хворого та відіграє прогностичну роль для прийняття експертних рішень.
Підходи до визначення клінічних стадій ВІЛ-інфекції, стабільності пацієнта або ознак прогресуючої ВІЛ здійснюються на підставі класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Ступені вираженості Т-клітинної імунної недостатності визначаються рівнями CD4 Т-лімфоцитів за класифікацією Центрів профілактики та лікування захворювань та діючої нормативно-правової бази, а саме: імунна компенсація - CD4 ≥ 500 кл/мкл, імунна субкомпенсація - CD4 200-499 кл/мкл, імунна декомпенсація - CD4 < 200 кл/мкл. Валідними визнаються результати визначення рівня CD4 Т-лімфоцитів впродовж останніх 2-х місяців, що передують даті проведення експертизи, незалежно від запланованого в цивільному лікувальному закладі графіку лабораторного контролю даного показника у окремої людини, що живе з ВІЛ (надалі ЛЖВ).
Рівень ВН, прийом антиретровірусних препаратів та прихильність до АРТ є допоміжними факторами у прогнозуванні клінічного перебігу ВІЛ-інфекції.
1) до пункту «а» належать захворювання, що входять до переліку нозологій клінічної стадії I-IV, за рівня CD4 < 200 кл/мкл, незалежно від рівня ВН та прийому АРТ.
За наявності у ЛЖВ ВІЛ-індукованої анемії (гемоглобін <80 г/л), нейтропенії (<0,5 × 109/л) та/або хронічної тромбоцитопенії (<50 × 109/л) незалежно від рівня CD4 військовослужбовці оглядаються за пунктом «а».
У випадках наявності віддалених наслідків раніше перенесених опортуністичних інфекцій огляд проводиться за пунктом «а».
У разі прогнозованого, тривалого стаціонарного лікування або несприятливого прогнозу перебігу захворювання медичний огляд за пунктом «а» проводиться до завершення повного курсу лікування опортуністичного захворювання, за рішенням лікарського консиліуму в найкоротші строки.
2) до пункту «б» належать захворювання, що входять до переліку нозологій клінічної стадії I-IV, з рівнем CD4 200-499 кл/мкл.
3) до пункту «в» належать захворювання, що входять до переліку нозологій клінічної стадії I-IV (В20, В22-В24 та Z21), з імунною компенсацією, СD4 > 500 кл/мкл.
Голова, заступник голови, члени комісії та секретар ВЛК зобов’язані вживати необхідних заходів для забезпечення належного зберігання конфіденційної інформації про військовослужбовців - ЛЖВ, та захисту такої інформації від розголошення та розкриття третім особам.
З метою забезпечення конфіденційності відомостей про ВІЛ-статус ЛЖВ у експертному документі дозволяється формулювати діагноз як «Хронічна ретровірусна інфекція».
Причинний зв’язок захворювання на ВІЛ-інфекцію у військовослужбовця - ЛЖВ встановлюється індивідуально з урахуванням терміну військової служби, клінічної стадії, рівня CD4 Т-лімфоцитів та епідемічних передумов.
Причинний зв’язок у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» для військовослужбовця - ЛЖВ встановлюється відповідно до чинного законодавства (на підставі підтвердження зв’язку зараження ВІЛ з виконанням своїх функціональних обов’язків).
Незалежний коментар та роз’яснення
Стаття 5 стосується ВІЛ-інфекції: як хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини, так і безсимптомного носійства ВІЛ. ВІЛ уражає імунну систему, насамперед CD4 Т-лімфоцити, тому ключовим для ВЛК є не сам факт наявності ВІЛ, а клінічний стан людини та ступінь імунної недостатності.
ВІЛ-інфекція може тривалий час перебігати безсимптомно або стабільно на тлі контролю захворювання. У таких випадках людина може не мати виражених скарг, а основними орієнтирами є лабораторні показники імунного статусу та клінічна стадія.
Тяжчі форми пов’язані з прогресуванням ВІЛ, значним зниженням CD4 Т-лімфоцитів, опортуністичними інфекціями або їх віддаленими наслідками, а також ВІЛ-індукованими порушеннями крові — вираженою анемією, нейтропенією чи хронічною тромбоцитопенією. Саме такі ознаки в офіційному тексті віднесені до підстав для найсуворішої категорії.
Що впливає на категорію
- Пункт «а»: хвороба, зумовлена ВІЛ, прогресуюча, з імунною декомпенсацією — категорія «Непридатний до військової служби». За поясненням, сюди належать захворювання клінічної стадії I–IV за рівня CD4 < 200 кл/мкл незалежно від вірусного навантаження та прийому антиретровірусної терапії.
- До пункту «а» також належать випадки ВІЛ-індукованої анемії з гемоглобіном <80 г/л, нейтропенії <0,5 × 10⁹/л та/або хронічної тромбоцитопенії <50 × 10⁹/л — незалежно від рівня CD4.
- За наявності віддалених наслідків раніше перенесених опортуністичних інфекцій огляд проводиться за пунктом «а».
- У разі прогнозованого тривалого стаціонарного лікування або несприятливого прогнозу перебігу захворювання огляд за пунктом «а» проводиться до завершення повного курсу лікування опортуністичного захворювання, за рішенням лікарського консиліуму.
- Пункт «б»: хвороба, зумовлена ВІЛ, з імунною субкомпенсацією — категорія «Придатний до служби у частинах забезпечення». За поясненням, це захворювання клінічної стадії I–IV з рівнем CD4 200–499 кл/мкл.
- Пункт «в»: стабільна хвороба, зумовлена ВІЛ, або безсимптомне носійство ВІЛ з імунною компенсацією — категорія «Придатний до військової служби». У поясненні імунна компенсація визначена як CD4 ≥ 500 кл/мкл, а в описі пункту «в» також наведено формулювання CD4 > 500 кл/мкл.
- Клінічна стадія ВІЛ-інфекції, стабільність стану або ознаки прогресування визначаються за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я.
- Рівень вірусного навантаження, прийом антиретровірусних препаратів і прихильність до терапії враховуються як допоміжні фактори прогнозування перебігу ВІЛ-інфекції, але в наведених пунктах основним числовим критерієм для імунної компенсації, субкомпенсації або декомпенсації є рівень CD4 Т-лімфоцитів.
Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи
- Обов’язковим під час медичного огляду за цією статтею є огляд інфекціоністом.
- Обов’язковим є імунологічне дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ або антитіл та білку p24 ВІЛ.
- Обов’язковим є визначення абсолютного рівня CD4 Т-лімфоцитів. Валідними визнаються результати CD4, отримані впродовж останніх 2 місяців до дати проведення експертизи.
- За клінічної потреби визначається вірусне навантаження ВІЛ.
- Лабораторне підтвердження діагнозу ВІЛ-інфекції проводиться відповідно до системи управління якістю лабораторних досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.
- Для підтвердження підстав пункту «а» щодо порушень крові потрібні результати загального аналізу крові або інших лабораторних досліджень, де зафіксовані гемоглобін, нейтрофіли та тромбоцити відповідно до наведених у статті порогів.
- Для оцінки опортуністичних інфекцій або їх віддалених наслідків у медичній практиці використовують дані огляду профільних спеціалістів, виписки зі стаціонару, результати інструментальних, мікробіологічних, серологічних, гістологічних чи інших обстежень — залежно від конкретного захворювання та ураженого органа.
- Медичні документи мають відображати діагноз, клінічну стадію, рівень CD4, за потреби вірусне навантаження, дані про антиретровірусну терапію, наявність або відсутність опортуністичних захворювань, їх наслідків, а також прогноз і потребу в стаціонарному лікуванні, якщо це має значення для пункту «а».
Важливі нюанси
- Наявність ВІЛ-інфекції прямо зазначена як така, що не може бути дискримінуючим фактором. Категорія визначається за клінічним перебігом, ступенем імунної недостатності та передбаченими статтею ускладненнями.
- Антиретровірусна терапія в офіційному поясненні визначена як єдиний спосіб ефективного контролю ВІЛ-інфекції. Досягнутий невизначуваний рівень вірусного навантаження в крові прирівнюється до нульового ризику передачі ВІЛ статевим шляхом здоровим особам.
- Рівень CD4 Т-лімфоцитів має прогностичне значення для експертного рішення; вірусне навантаження, прийом препаратів і прихильність до терапії є допоміжними факторами, а не самостійною заміною оцінки CD4 та клінічного стану.
- Голова, заступник голови, члени комісії та секретар ВЛК зобов’язані забезпечувати належне зберігання конфіденційної інформації про військовослужбовців, які живуть з ВІЛ, і захист такої інформації від розголошення третім особам.
- Для забезпечення конфіденційності відомостей про ВІЛ-статус в експертному документі дозволено формулювати діагноз як «Хронічна ретровірусна інфекція».
- Причинний зв’язок ВІЛ-інфекції у військовослужбовця встановлюється індивідуально з урахуванням терміну військової служби, клінічної стадії, рівня CD4 Т-лімфоцитів та епідемічних передумов.
- Формулювання причинного зв’язку «Захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» застосовується відповідно до чинного законодавства за наявності підтвердження зв’язку зараження ВІЛ з виконанням функціональних обов’язків.
- У цій статті наведені три підсумкові категорії: «Непридатний до військової служби», «Придатний до служби у частинах забезпечення» та «Придатний до військової служби». Категорії «Тимчасово непридатний» або «Непридатний із повторним оглядом» у наданому тексті статті 5 не передбачені.
Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.
Часті питання про статтю 5
Чи означає ВІЛ-позитивний статус автоматичну непридатність до військової служби?
Ні. Пункти статті розмежовані за рівнем CD4 Т-лімфоцитів: імунна компенсація понад 500 клітин на мікролітр відповідає пункту «в» і категорії «Придатний до військової служби», субкомпенсація 200–499 — пункту «б». Пояснення прямо зазначає, що наявність ВІЛ-інфекції не може виступати дискримінуючим фактором.
Який рівень CD4 при ВІЛ відповідає найтяжчому пункту статті 5?
До пункту «а» належать стани з рівнем CD4 менше 200 клітин на мікролітр незалежно від вірусного навантаження та прийому антиретровірусної терапії. За цим самим пунктом оглядають при ВІЛ-індукованій анемії з гемоглобіном нижче 80 г/л, нейтропенії та хронічній тромбоцитопенії незалежно від рівня CD4.
Які обстеження обов’язкові під час огляду ВЛК з приводу ВІЛ-інфекції?
Обов’язковими є огляд інфекціоністом, імунологічне дослідження сироватки крові на антитіла до ВІЛ або антитіла та білок р24, а також визначення абсолютного рівня CD4 Т-лімфоцитів. Вірусне навантаження визначають за клінічної потреби. Лабораторне підтвердження проводять відповідно до системи управління якістю лабораторних досліджень.
Скільки часу результат дослідження CD4 залишається дійсним для ВЛК?
Валідними визнаються результати визначення рівня CD4 Т-лімфоцитів упродовж останніх двох місяців, що передують даті проведення експертизи. Це не залежить від графіка лабораторного контролю, запланованого в цивільному лікувальному закладі для конкретної людини, яка живе з ВІЛ.
Чи вказують ВІЛ-статус прямо в документах військово-лікарської комісії?
З метою забезпечення конфіденційності відомостей про ВІЛ-статус в експертному документі дозволяється формулювати діагноз як «Хронічна ретровірусна інфекція». Голова, заступник, члени комісії та секретар зобов’язані вживати заходів для належного зберігання конфіденційної інформації та захисту її від розголошення третім особам.
Чи впливають перенесені раніше опортуністичні інфекції на висновок?
Так. У випадках наявності віддалених наслідків раніше перенесених опортуністичних інфекцій огляд проводиться за пунктом «а», тобто з категорією «Непридатний до військової служби». За цим самим пунктом оглядають і при прогнозованому тривалому стаціонарному лікуванні чи несприятливому прогнозі перебігу за рішенням лікарського консиліуму.
Що робити далі
Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.
Коди МКХ-10 цієї статті
6 кодівСтани з цими кодами міжнародної класифікації хвороб розглядаються за статтею 5. Сам код категорію не визначає — її дає пункт градації, підтверджений медичними документами.