Стаття 13

Усі хвороби щитоподібної залози; усі типи цукрового діабету та інших порушень регуляції глюкози; порушення інших ендокринних залоз; недостатнє та надмірне харчування, порушення обміну речовин та інші

ред. від 22.08.2025
Залежить від пункту градації

Не впевнені, що ця стаття означає саме для вас?

Проаналізувати свій діагноз

Офіційний текст статті

Включено: усі хвороби щитоподібної залози (за виключенням новоутворень) Е00-Е07; усі типи цукрового діабету та інших порушень регуляції глюкози Е10-Е16; порушення інших ендокринних залоз Е20-Е35; недостатнє та надмірне харчування, порушення обміну речовин (усі види ожиріння, функціональна гіпербілірубінемія, ліпоматоз) та інші Е40-Е90

Категорія залежить від ступеня — оберіть пункт градації нижче, щоб побачити точну категорію та потрібні обстеження.

Джерело: Наказ МОУ № 402 від 14.08.2008, Додаток 1

Градація: пункт → категорія

азі значними порушеннями функцій
бз помірними порушеннями функцій
вз незначними порушеннями функцій; за наявності об’єктивних даних без порушень функцій
гстани після перенесених гострих захворювань або хірургічного лікування з приводу хвороб ендокринної системи та прирівняних станів

Офіційне пояснення до статті

Стаття 13: медичний огляд громадян та військовослужбовців під час визначення ступеня придатності до військової служби, до навчання у ВВНЗ проводиться після стаціонарного обстеження в умовах спеціалізованого закладу охорони здоров’я (установи). У разі виявлення вузлового зоба (вузол більше 1 см в діаметрі) виконується пункційна біопсія щитоподібної залози під контролем УЗД та цитологічне дослідження біоптату. Якщо відсутні дані про новоутворення, огляд проводиться за пунктом «в».

1) до пункту «а» належать:

тяжка форма цукрового діабету: інсулінозалежний з лабільним перебігом (часті, більше двох, кетоацидотичні або гіпоглікемічні стани), наявністю ускладнень (проліферативна стадія ретинопатії, генералізована симетрична полінейропатія, хронічна сенсорно-моторна або автономна нейропатія, нефропатія в стадії протеїнурії більше 0,5 г/добу та розвитком ниркової недостатності, макроангіопатія) або наявністю потреби в застосуванні більше 60 одиниць інсуліну на добу для досягнення стану субкомпенсації вуглеводного обміну;

рецидивуючий тиреотоксикоз важкого ступеня (схуднення, екзофтальм, задуха у спокої, частота пульсу більше 120 ударів на хвилину та порушення серцевого ритму);

тяжкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні 125 мкг на добу та більше;

нецукровий діабет, що потребує постійного проведення замісної терапії.

До цього пункту належать також усі хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофізу, наднирників, паращитоподібної та статевих залоз), які супроводжуються відповідними клінічними проявами та відхиленнями в лабораторних показниках; потребують тривалого (більше 1 року) патогенетичного лікування.

2) до пункту «б» належать:

цукровий діабет середньої тяжкості: наявність ускладнень (непроліферативна стадія ретинопатії, дистальна нейропатія з больовим синдромом, мікро- та макроангіопатія), яка потребує застосування до 60 одиниць інсуліну на добу для компенсації вуглеводного обміну або пероральних цукрознижуючих препаратів;

тиреотоксикоз середнього ступеня тяжкості (зниження ваги тіла більше 20 % початкової, тахікардія до 120 ударів на хвилину, характерні очні симптоми);

захворювання щитоподібної залози з гіпотиреозом середнього ступеня тяжкості, що потребує призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні від 75 до 124 мкг на добу;

аліментарне ожиріння III ступеня.

До цього пункту належать також захворювання залоз внутрішньої секреції з помірним порушенням функції.

3) до пункту «в» належать:

цукровий діабет легкого ступеня: відсутність ускладнень, компенсація досягається дотриманням дієти та модифікацією способу життя;

захворювання щитоподібної залози з легким (зворотнім) перебігом тиреотоксикозу (легка неврозоподібна симптоматика, зниження толерантності до фізичного навантаження, тахікардія з частотою пульсу до 100 ударів на хвилину);

захворювання щитоподібної залози з гіпотиреозом легкого ступеня, що потребують призначення в складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозуванні до 75 мкг на добу;

дифузний та вузловий зоб 1-3 ступеня без порушення функцій щитоподібної залози;

гіпоталамічний синдром нейроендокринної форми (ожиріння, артеріальна гіпертензія, порушення толерантності до вуглеводів, наявність стриїв на тулубі, кінцівках);

аліментарне ожиріння I-II ступеня;

порушена толерантність до вуглеводів;

прооперовані з приводу гінекомастії із сприятливим результатом.

До цього пункту належить також функціональна гіпербілірубінемія з постійним підвищенням білірубіну більше ніж 30 ммоль/л.

З метою ранньої діагностики порушення вуглеводного обміну та цукрового діабету для проведення тесту обстежуваний приймає внутрішньо сухий порошок глюкози, розчинений в 250 мл води з розрахунку 1 г сухого порошку на 1 кг маси тіла, але не більше 100 г.

Таблиця 1

Інтерпретація результатів дослідження на основі критеріїв ВООЗ (2003 рік)

Оцінка результату дослідженняКонцентрація глюкози в капілярній крові (ммоль/л)
натщесерцечерез 120 хвилин
123
Норма≤ 5,5< 7,8
Порушена толерантність до глюкози< 6,1≥ 7,8 але < 11,1
Цукровий діабет≥ 6,1≥ 11,1

У разі дослідження вмісту цукру в крові за іншими методиками враховуються відповідні норми для зазначених методик.

При рівні глюкози венозної крові натще >7,0 ммоль/л (при дворазовому вимірюванні) або >11,1 ммоль/л протягом дня встановлюється діагноз цукрового діабету та тест толерантності до глюкози не проводиться.

4) до пункту «г» належать стани після хірургічних втручань на щитоподібній залозі, курсу радіойодотерапії, інших ендокринних залозах при нормалізації їх функцій після лікування. За цим самим пунктом оглядаються військовослужбовці за контрактом, які перенесли гострі та підгострі тиреоїдити та стани після стаціонарного лікування з приводу вперше виявленого цукрового діабету 1-го типу, тиреотоксикозу.

При ожирінні іншого походження огляд за графами I-III Розкладу хвороб цього Положення проводиться залежно від тяжкості перебігу основного захворювання за відповідними cтаттями Розкладу хвороб.

Особи з незбалансованим харчуванням та фізичним розвитком (конституціональна високорослість) оглядаються за статтею 82 Розкладу хвороб.

Таблиця 2

Рекомендована вага тіла в кілограмах та її діапазон залежно від зросту (в осіб віком 18-25 років)

Зріст (у см)Недостатнє харчування (у кг)Рекомендована вага тіла (у кг)Надмірне харчування (у кг)Ожиріння I ст. (у кг)Ожиріння II ст. (у кг)Ожиріння III ст. (у кг)
1234567
15042-4444-5252-6262-6768-7979-90
15243-4546-5353-6364-6969-8181-92
15444-4646-5455-6565-7171-8383-95
15645-4747-5656-6767-7373-8585-97
15846-4849-5757-6969-7575-8787-100
16048-5050-5959-7070-7777-9090-102
16450-5252-6262-7474-8080-9494-107
16651-5454-6363-7676-8283-9696-110
16852-5555-6565-7878-8585-9999-113
17054-5656-6667-7980-8787-101101-116
17255-5758-6868-8181-8889-103103-118
17456-5959-6970-8383-9191-106106-121
17657-6060-7171-8585-9393-108108-124
17859-6262-7373-8787-9595-111111-126
18060-6363-7475-8989-9797-113113-130
18261-6465-7676-9191-9999-116116-132
18463-6666-7878-9393-101101-118118-135
18664-6868-7979-9595-103104-121121-138
18865-6969-8181-9797-106106-124124-141
19067-7070-8283-9999-108108-126126-144
19268-7272-8585-101101-110110-129129-147
19470-7373-8687-103103-112113-132132-150
19671-7575-8888-106106-115115-134134-154
19873-7676-9090-108108-118118-137137-157
20074-7878-9292-110110-120120-140140-160

Для оцінки стану харчування використовувати індекс маси тіла (далі - ІМТ), який визначається шляхом відношення величини маси тіла (кг) до квадрату величини зросту в метрах.

Відповідно до ІМТ слід користуватися такими показниками:

недостатнє харчування - < 18,5;

рекомендована вага тіла - 18,5-24,9;

надмірне харчування - 25-29,9;

ожиріння I ст. - 30-34,9;

ожиріння II ст. - 35-39,9;

ожиріння III ст. - ≥ 40.

Незалежний коментар та роз’яснення

Стаття 13 охоплює широкий блок ендокринних і метаболічних станів: хвороби щитоподібної залози без новоутворень, усі типи цукрового діабету та інші порушення регуляції глюкози, хвороби інших ендокринних залоз, недостатнє або надмірне харчування, ожиріння, функціональну гіпербілірубінемію, ліпоматоз та інші порушення обміну речовин.

На практиці ці стани можуть проявлятися дуже по-різному. При порушеннях роботи щитоподібної залози можливі схуднення, серцебиття, тремтіння, непереносимість навантаження, очні симптоми при тиреотоксикозі або, навпаки, прояви зниженого обміну при гіпотиреозі. При цукровому діабеті ключове значення мають рівень глюкози, потреба в препаратах чи інсуліні, стабільність перебігу та наявність ускладнень з боку очей, нервової системи, нирок і судин.

Легкі форми за цією статтею — це стани без ускладнень або без порушення функцій, наприклад легкий цукровий діабет без ускладнень, легкий тиреотоксикоз, легкий гіпотиреоз, дифузний чи вузловий зоб без порушення функції щитоподібної залози, ожиріння I–II ступеня. Тяжкі форми відрізняються значним порушенням функцій, лабільним перебігом, частими небезпечними станами, вираженими ускладненнями або потребою у тривалому патогенетичному чи постійному замісному лікуванні.

Що впливає на категорію

  • Ключовий критерій статті — ступінь порушення функцій: значні порушення ведуть до категорії «Непридатний до військової служби», помірні — до категорії «Придатний до служби у частинах забезпечення», незначні порушення або об’єктивні дані без порушення функцій — до категорії «Придатний до військової служби», а стани після гострих захворювань або хірургічного лікування — до категорії «Тимчасово непридатний».
  • До значних порушень належить тяжка форма цукрового діабету: інсулінозалежний лабільний перебіг із частими, більше двох, кетоацидотичними або гіпоглікемічними станами; наявність ускладнень, зокрема проліферативної ретинопатії, генералізованої симетричної полінейропатії, хронічної сенсорно-моторної або автономної нейропатії, нефропатії з протеїнурією більше 0,5 г/добу та розвитком ниркової недостатності, макроангіопатії; або потреба в застосуванні більше 60 одиниць інсуліну на добу для досягнення субкомпенсації вуглеводного обміну.
  • До значних порушень також віднесено рецидивуючий тиреотоксикоз важкого ступеня зі схудненням, екзофтальмом, задухою у спокої, частотою пульсу більше 120 ударів на хвилину та порушенням серцевого ритму; тяжкі форми гіпотиреозу з потребою в тиреоїдних гормонах 125 мкг на добу і більше; нецукровий діабет, що потребує постійної замісної терапії; а також хвороби гіпофіза, наднирників, паращитоподібних і статевих залоз із клінічними проявами, лабораторними відхиленнями та потребою в патогенетичному лікуванні більше 1 року.
  • До помірних порушень належить цукровий діабет середньої тяжкості з ускладненнями, такими як непроліферативна ретинопатія, дистальна нейропатія з больовим синдромом, мікро- та макроангіопатія, якщо для компенсації потрібні до 60 одиниць інсуліну на добу або пероральні цукрознижувальні препарати.
  • До помірних порушень також належать тиреотоксикоз середнього ступеня із втратою ваги більше 20 % початкової, тахікардією до 120 ударів на хвилину та характерними очними симптомами; гіпотиреоз середнього ступеня з потребою в тиреоїдних гормонах від 75 до 124 мкг на добу; аліментарне ожиріння III ступеня; інші захворювання залоз внутрішньої секреції з помірним порушенням функції.
  • До незначних порушень або станів без порушення функцій належать легкий цукровий діабет без ускладнень, коли компенсація досягається дотриманням дієти та модифікацією способу життя; легкий зворотний тиреотоксикоз із неврозоподібною симптоматикою, зниженням толерантності до фізичного навантаження та пульсом до 100 ударів на хвилину; легкий гіпотиреоз із потребою в тиреоїдних гормонах до 75 мкг на добу.
  • До пункту з категорією «Придатний до військової служби» також віднесено дифузний і вузловий зоб 1–3 ступеня без порушення функції щитоподібної залози, гіпоталамічний синдром нейроендокринної форми, аліментарне ожиріння I–II ступеня, порушену толерантність до вуглеводів, стан після операції з приводу гінекомастії зі сприятливим результатом, а також функціональну гіпербілірубінемію з постійним підвищенням білірубіну більше ніж 30 ммоль/л за текстом статті.
  • До тимчасової непридатності належать стани після хірургічних втручань на щитоподібній залозі, після курсу радіойодотерапії, після втручань на інших ендокринних залозах за умови нормалізації їх функцій після лікування; для військовослужбовців за контрактом також зазначені гострі та підгострі тиреоїдити, а також стани після стаціонарного лікування з приводу вперше виявленого цукрового діабету 1-го типу або тиреотоксикозу.

Чим підтверджуються стани: обстеження, аналізи, документи

  • Офіційно передбачено, що медичний огляд громадян і військовослужбовців для визначення ступеня придатності, а також придатності до навчання у ВВНЗ, проводиться після стаціонарного обстеження в умовах спеціалізованого закладу охорони здоров’я або установи.
  • Для хвороб щитоподібної залози підтвердження зазвичай включає огляд ендокринолога, ультразвукове дослідження щитоподібної залози, визначення показників її функції у крові та оцінку клінічних проявів: пульсу, серцевого ритму, маси тіла, наявності екзофтальму чи інших очних симптомів. При вузловому зобі з вузлом більше 1 см офіційно передбачені пункційна біопсія під контролем УЗД і цитологічне дослідження біоптату.
  • Якщо при вузловому зобі немає даних про новоутворення, огляд проводиться за пунктом про незначні порушення або об’єктивні дані без порушення функцій. Новоутворення щитоподібної залози не входять до цієї статті.
  • Для цукрового діабету та порушень толерантності до вуглеводів офіційно описано тест із прийомом сухого порошку глюкози, розчиненого у 250 мл води, з розрахунку 1 г на 1 кг маси тіла, але не більше 100 г, з оцінкою глюкози натще та через 120 хвилин.
  • За наведеними критеріями для капілярної крові: норма — глюкоза натще ≤ 5,5 ммоль/л і через 120 хвилин < 7,8 ммоль/л; порушена толерантність до глюкози — натще < 6,1 ммоль/л і через 120 хвилин ≥ 7,8, але < 11,1 ммоль/л; цукровий діабет — натще ≥ 6,1 ммоль/л і через 120 хвилин ≥ 11,1 ммоль/л.
  • Якщо дослідження цукру в крові проводиться іншими методиками, враховуються відповідні норми для цих методик. При рівні глюкози венозної крові натще > 7,0 ммоль/л при дворазовому вимірюванні або > 11,1 ммоль/л протягом дня встановлюється діагноз цукрового діабету, і тест толерантності до глюкози не проводиться.
  • Для оцінки тяжкості цукрового діабету важливі медичні записи про тип перебігу, кількість кетоацидотичних або гіпоглікемічних станів, добову потребу в інсуліні, застосування пероральних цукрознижувальних препаратів, а також наявність або відсутність ускладнень.
  • Ускладнення діабету підтверджуються профільними обстеженнями: офтальмологічним оглядом для ретинопатії, неврологічним оглядом для полінейропатії чи автономної нейропатії, аналізами сечі та крові для нефропатії і ниркової недостатності, а також судинними та кардіологічними обстеженнями при мікро- або макроангіопатії. Це загальна медична практика оцінки тих ускладнень, які прямо названі у статті.
  • Для гіпотиреозу значення мають лабораторні показники функції щитоподібної залози та медичні документи про призначену дозу тиреоїдних гормонів, оскільки в статті градація прямо прив’язана до добової дози: до 75 мкг, від 75 до 124 мкг, 125 мкг і більше.
  • Для інших ендокринних залоз підтвердження ґрунтується на відповідних клінічних проявах, відхиленнях у лабораторних показниках і медичних документах про потребу в патогенетичному лікуванні, зокрема тривалістю більше 1 року для станів, віднесених до значних порушень.
  • Для ожиріння та стану харчування офіційно використовується індекс маси тіла: маса тіла в кілограмах, поділена на квадрат зросту в метрах. Показники: недостатнє харчування — < 18,5; рекомендована вага — 18,5–24,9; надмірне харчування — 25–29,9; ожиріння I ступеня — 30–34,9; ожиріння II ступеня — 35–39,9; ожиріння III ступеня — ≥ 40.
  • Для функціональної гіпербілірубінемії має значення постійне підвищення білірубіну більше ніж 30 ммоль/л за текстом статті; у медичній практиці це підтверджують біохімічними аналізами крові з оцінкою білірубіну та супровідною медичною документацією.
  • Стани після операцій, радіойодотерапії, гострих або підгострих тиреоїдитів, а також після стаціонарного лікування вперше виявленого цукрового діабету 1-го типу чи тиреотоксикозу підтверджуються виписками зі стаціонару, описами проведеного лікування або втручання та результатами контрольного обстеження функції відповідних ендокринних органів.

Важливі нюанси

  • Сам факт наявності ендокринного діагнозу не визначає категорію автоматично: за статтею вирішальними є ступінь порушення функцій, тяжкість перебігу, ускладнення, лабораторні відхилення, потреба в інсуліні чи гормональній терапії та результат лікування.
  • Пункт про тимчасову непридатність стосується саме періоду після гострого стану або лікування. За чинним змістом категорії «Тимчасово непридатний» це не є звільненням зі служби; передбачається повторний огляд у межах 1–12 місяців.
  • Вузловий зоб сам по собі не означає тяжке порушення. Якщо вузол більше 1 см, офіційно передбачені пункційна біопсія під контролем УЗД і цитологія; за відсутності даних про новоутворення огляд проводиться за пунктом про незначні порушення або об’єктивні дані без порушення функцій.
  • Дифузний або вузловий зоб 1–3 ступеня без порушення функції щитоподібної залози віднесено до категорії «Придатний до військової служби». Тобто для оцінки важлива не лише наявність зоба, а й те, чи порушена функція залози.
  • Для військовослужбовців за контрактом окремо зазначено огляд за пунктом про тимчасову непридатність після гострих і підгострих тиреоїдитів, а також після стаціонарного лікування з приводу вперше виявленого цукрового діабету 1-го типу або тиреотоксикозу.
  • При ожирінні іншого походження огляд проводиться не лише за самим фактом маси тіла, а залежно від тяжкості перебігу основного захворювання за відповідними статтями Розкладу хвороб.
  • Особи з незбалансованим харчуванням і фізичним розвитком, зокрема з конституціональною високорослістю, оглядаються не за статтею 13, а за статтею 82 Розкладу хвороб.
  • Для ранньої діагностики порушень вуглеводного обміну стаття прямо наводить порядок і критерії тесту з глюкозою, але також передбачає, що при використанні інших методик враховуються норми саме для цих методик.
  • Якщо венозна глюкоза натще перевищує 7,0 ммоль/л при дворазовому вимірюванні або перевищує 11,1 ммоль/л протягом дня, за текстом статті діагноз цукрового діабету встановлюється без проведення тесту толерантності до глюкози.

Це довідкова інформація, а не медичний чи юридичний висновок. Остаточне рішення про придатність ухвалює ВЛК.

Що робити далі

Маєте задокументований діагноз? Проаналізуйте свої коди МКХ-10 проти статей Розкладу — побачите, під які статті стан потенційно підпадає, яку категорію це ймовірно дає та які обстеження її підтверджують.